фалда

Значення в інших словниках

1. фалда — Фа́лда: — боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола [51] Словник з творів Івана Франка
2. фалда — фа́лда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. фалда — Пола, брижа, див. складка Словник чужослів Павло Штепа
4. фалда — ФА́ЛДА, и, ж. 1. Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін. Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (І. Нечуй-Левицький); Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди (М. Словник української мови у 20 томах
5. фалда — фа́лда крав. складка (на одязі)(м, ср, ст): На фартушку дрібні фалди, дрібні фалди. Нема, нема в світі правди (із пісні); Ховає брудну руку у фалди спідниці та йде назустріч чужому, бо пси не перестають гавкати (Вільде)||фалд ◊ присісти фа́лди сумлінно взятися до роботи, навчання (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. фалда — -и, ж. 1》 Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін. 2》 Боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола. Присісти фалди зах. — не відриваючись працювати. 3》 геол., рідко. Складка на місцевості, у надрах землі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. фалда — ПОЛА́ (край кожної з половин одягу, що розгортаються спереду), ПРИПІ́Л, ПРИПОЛА розм., ОМЕ́Т заст., ЗАПО́ЛА діал.; ФА́ЛДА (у чоловічому одязі з розрізом). Заревли мотори. Поли майорової шинелі забилися у цьому вихорові (П. Словник синонімів української мови
8. фалда — ФА́ЛДА, и, жін. 1. Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін. Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (Нечуй-Левицький, II, 1956, 104); Настя примірювала червону, як жар... Словник української мови в 11 томах
9. фалда — Фалда, -ди ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. см. хвалда. Словник української мови Грінченка