1. Словник синонімів української мови

фалда

ПОЛА́ (край кожної з половин одягу, що розгортаються спереду), ПРИПІ́Л, ПРИПОЛА розм., ОМЕ́Т заст., ЗАПО́ЛА діал.; ФА́ЛДА (у чоловічому одязі з розрізом). Заревли мотори. Поли майорової шинелі забилися у цьому вихорові (П. Автомонов); Набравши повний припіл грушок, пошкандибала стара сновида, натужно спираючись на сукуватого костура (І. Стеценко); Маля в приполу горне мати (М. Масло); Спадає росою (миро) І на шитії омети ризи дорогої (Т. Шевченко); -Вдосвіта, поки народ іще в дворі не заворушивсь, повз кошару йдучи, ягня — під заполу (А. Головко); Сукман шиється з фалдами (О. Воропай).

СКЛА́ДКА перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині), ФА́ЛДА, ЗГО́РТКА, БГА́НКА, ЗАЛО́М рідше. Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, — широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). — Пор. збо́рка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фалда — Фа́лда: — боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола [51] Словник з творів Івана Франка
  2. фалда — фа́лда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. фалда — (спідниці) зборка, складка, зморшка, брижа; (шинелі) пола. Словник синонімів Караванського
  4. фалда — Пола, брижа, див. складка Словник чужослів Павло Штепа
  5. фалда — ФА́ЛДА, и, ж. 1. Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін. Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (І. Нечуй-Левицький); Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди (М. Словник української мови у 20 томах
  6. фалда — фа́лда крав. складка (на одязі)(м, ср, ст): На фартушку дрібні фалди, дрібні фалди. Нема, нема в світі правди (із пісні); Ховає брудну руку у фалди спідниці та йде назустріч чужому, бо пси не перестають гавкати (Вільде)||фалд ◊ присісти фа́лди сумлінно взятися до роботи, навчання (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. фалда — -и, ж. 1》 Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін. 2》 Боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола. Присісти фалди зах. — не відриваючись працювати. 3》 геол., рідко. Складка на місцевості, у надрах землі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фалда — ФА́ЛДА, и, жін. 1. Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін. Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (Нечуй-Левицький, II, 1956, 104); Настя примірювала червону, як жар... Словник української мови в 11 томах
  9. фалда — Фалда, -ди ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. см. хвалда. Словник української мови Грінченка