халабуда
ХАЛАБУ́ДА, и, ж.
1. Убога оселя, хата.
Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами, немов чорні печери пороззявляли свої роти (Панас Мирний);
Халабуда була просторенька, на підлозі, мала два віконця, а попід стінами були пороблені лави (Олесь Досвітній);
// Рід намету, що має основу з жердя, критого соломою, корою, шкірами і т. ін.; буда, курінь.
Блідий, з запалими оченятами і синіми губами, пластом лежав хлопчик у халабуді, нашвидку складеній з гілля та торішньої осоки (Ю. Збанацький);
Ничипір з матросом Васьком напинали якусь .. халабуду (С. Добровольський);
* У порівн. Коли б не напнута халабудою на обличчя хустина, може б Ярошенко помітив, як на обшмаганому хуртовиною лиці [Насті] заграв інший, не сніговієм викликаний рум'янець (В. Речмедін).
2. Критий віз.
Тоді мене, пізно вночі, взяли в халабуду і перевезли до тюремного шпиталю (І. Франко);
Щодня з ранку до ночі по шляху їдуть та й їдуть люди, – то таки свої селяни, а то й дальші (по одежі знати).. Проїжджали цигани в своїх халабудах; проходили прочани, старці, заробітчани (А. Головко);
// Верх, напівкругле накриття на возі.
Проїжджаючи побіля переднього воза, ви бачите, що з-під його халабуди визирає до вас молодиця з невеличкою дитиною на руках (Панас Мирний);
Невдовзі з сивої мряки виринула назустріч валка підвід з напнутими халабудами (О. Гончар).
3. Невелике крите приміщення для собаки; конура, будка.
Проти ґанку, в кутку невеличкого подвір'я, стояла халабуда для собаки (О. Донченко);
З дощатої халабуди коло погрібника на нього вискочив здоровенний мисливський хорт на тонких ногах (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- халабуда — халабу́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- халабуда — Намет, курінь, буда; (бідна) ХАЛУПА; (віз) балагула; (на возі) накриття, верх; (собача) будка, хижа. Словник синонімів Караванського
- халабуда — I буда, будка, будочка, катрага, катражка, куреник, курінець, курінь, халабудка, халупа, халупина, халупка, халупчина, халупчинка, хатчина, хижа, хижка, ятка, яточка (див. будинок) II див. будка; дім; прибудова V Словник синонімів Вусика
- халабуда — -и, ж. 1》 Убога оселя, хата. || Рід намету, що має основу з жердя, критого соломою, корою, шкірами і т. ін.; буда, курінь. 2》 Критий віз. || Верх, напівкругле накриття на возі. 3》 Невелике крите приміщення для собаки; конура, будка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- халабуда — БУ́ДКА (невелике крите приміщення для собаки), БУ́ДА, КОНУ́РА розм., ХАЛАБУ́ДА розм. Псу поставили будку на пагорбку, звідки видно все подвір'я і вулицю (Я. Гримайло); Коло буди задзеленчав ланцюгом пес і голосно позіхнув, клацнувши іклами (Є. Словник синонімів української мови
- халабуда — Халабу́да, -ди, -ді; -бу́ди, -бу́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- халабуда — ХАЛАБУ́ДА, и, ж. 1. Убога оселя, хата. Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами, немов чорні печери пороззявляли свої роти (Мирний, III, 1954, 261); Халабуда була просторенька, на підлозі... Словник української мови в 11 томах