халабуда

Значення в інших словниках

1. халабуда — Намет, курінь, буда; (бідна) ХАЛУПА; (віз) балагула; (на возі) накриття, верх; (собача) будка, хижа. Словник синонімів Караванського
2. халабуда — I буда, будка, будочка, катрага, катражка, куреник, курінець, курінь, халабудка, халупа, халупина, халупка, халупчина, халупчинка, хатчина, хижа, хижка, ятка, яточка (див. будинок) II див. будка; дім; прибудова V Словник синонімів Вусика
3. халабуда — ХАЛАБУ́ДА, и, ж. 1. Убога оселя, хата. Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами, немов чорні печери пороззявляли свої роти (Панас Мирний); Халабуда була просторенька, на підлозі, мала два віконця... Словник української мови у 20 томах
4. халабуда — -и, ж. 1》 Убога оселя, хата. || Рід намету, що має основу з жердя, критого соломою, корою, шкірами і т. ін.; буда, курінь. 2》 Критий віз. || Верх, напівкругле накриття на возі. 3》 Невелике крите приміщення для собаки; конура, будка. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. халабуда — БУ́ДКА (невелике крите приміщення для собаки), БУ́ДА, КОНУ́РА розм., ХАЛАБУ́ДА розм. Псу поставили будку на пагорбку, звідки видно все подвір'я і вулицю (Я. Гримайло); Коло буди задзеленчав ланцюгом пес і голосно позіхнув, клацнувши іклами (Є. Словник синонімів української мови
6. халабуда — Халабу́да, -ди, -ді; -бу́ди, -бу́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. халабуда — ХАЛАБУ́ДА, и, ж. 1. Убога оселя, хата. Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами, немов чорні печери пороззявляли свої роти (Мирний, III, 1954, 261); Халабуда була просторенька, на підлозі... Словник української мови в 11 томах