ховатися

ХОВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок.

1. Поміщатися де-небудь так, щоб інші не змогли помітити або знайти.

Запізно було ховатися, бо властитель почав гукати (І. Франко);

То з одного, то з другого боку куща частенько висувалась чия-небудь голова, боязко оглядала кругом місце й ховалася знову (С. Васильченко);

Море не завжди дарувало команді рибну страву, а під час шторму і навіть свіжого вітру риба ховалася на дно і зовсім не ловилася (З. Тулуб);

// від кого – чого. Уникати кого-, чого-небудь, перев. перебуваючи чи переховуючись десь.

Ховається від роботи, як собака від мух (прислів'я);

Два дні і дві ночі сиділи вони тут у вогкості й пітьмі, ховаючись від козачих пікетів (М. Коцюбинський);

Штабний писар, якому відомо, що Гаркушині сини теж ховаються десь від кадетської мобілізації, не пропускає нагоди вштрикнути старого (О. Гончар);

// Намагатися не з'являтися, не показуватися де-небудь; уникати зустрічей з ким-, чим-небудь.

– Але мені ніяково не привітатись з ним в нашому палаці, він же мене вглядів у садку, знає, що я вдома, подумає, що я зумисне ховаюсь (І. Нечуй-Левицький);

Аж почорнів сердега Прокіп, уся пика, як один суцільний синець, балакати по-людському розучився, од людей ховатися став (А. Головко);

– Христинко, що з тобою? Чого ніде не бачу тебе? Чи ти ховаєшся від мене́ (М. Стельмах).

2. Укриватися певним чином, захищаючись від чого-небудь, уникаючи дії чого-небудь (сонця, холоду, дощу і т. ін.).

День парний був; у холодку спочити Ховавсь усяк (Л. Глібов);

[Дівчина:] Ти пам'ятаєш того великого чорного парасоля, як ми бувало під ним удвох від дощу ховались́ (Леся Українка);

Люди ховались під свити та рядна, вивертали шапки наверх козячим хутром і все місили болото (М. Коцюбинський);

Здоровіші поранені в піжамах .. сходяться звідусіль у мазуті і вугільній пилюці – ховалися од бомб під паровозами, в шлакових ямах, в бункерах для вугілля (Григорій Тютюнник).

3. у чому, у що, за чим, між чим, під чим, за кого – що. Ставати невидним чи ледь помітним серед чогось або через те, що затуляє.

Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних (Т. Шевченко);

Хлопці побігли вузенькою дорожкою [доріжкою], то спускаючись у яр, то ховаючись між високим бур'яном (Панас Мирний);

Ховались зорі. Прокидалось місто (М. Бажан);

// Стаючи за ким-, чим-небудь, робитися непомітним або знаходити собі захист від чого-небудь.

Івась тілько другий раз проходив цим шляхом .. Він боявся тоді [перший раз] сії пустині [пустелі] і знай ховався за материну спідницю (Панас Мирний);

Парубки тим часом чоломкаються з дівчатами: дівчата соромляться, штовхають одна одну. Інша ховається від парубка за дівчат (М. Кропивницький);

Тільки після концерту Артамонов знову побачив Тасю, коли вона ховалася за колоною (Л. Дмитерко);

Вона схопила грудку і шпурнула на орачів. – Свого батька по лисині! – порадив Марко, ховаючись за воли (Григорій Тютюнник);

Чийсь катерок вихопився із-за очерету, з гуркотом летить до берега. Порфир мимовіль заховався за вербу. Але можна було й не ховатись, бо це ж Микола, аж чорний від смаги, радгоспний моторист, майже приятель (О. Гончар);

// Опускатися за горизонт (про небесні світила); сідати, заходити.

За гори вже сонце ховалось (М. Рильський);

Як жар, червоне, кругле сонце уже ховається за дах (Н. Забіла);

* Образно. Де раз за горою день Божий ховався (Л. Глібов);

// Зникати з поля зору, огортаючись туманом, імлою тощо.

Не раз, в хвилину спочинку, смерком, коли предмети ховалися в тінях.., твій голос теплішав на згадках про далекі вже роки дитинства (М. Коцюбинський);

Заходило сонце. В імлі голубій ховались домів силуети (В. Сосюра);

// Бути, міститися серед чого-небудь, виднітися з-під чогось, прикриваючись ним.

Хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається (Марко Вовчок);

Захар.., здається, як цвіркун, крізь кожну дірку проліз би, з великими карими очима й вузенькими, як червона мотузочка, губами, що ховались під довгим усом (Грицько Григоренко);

Ховаються ягоди під листям (Г. Хоткевич);

Садок виходив до самої дороги. Низенька хатина ховалася за ним у глибині садиби (В. Козаченко);

Коли придивилася [Анна], побачила, що біленькими тоненькими ниточками сивина ховалася в буйному Даниловому волоссі (А. Хижняк);

Блищать очерети, а в тих очеретах, мабуть, світлі ховаються озера (О. Гончар);

Очі його ховаються десь під дрібними зморшками (В. Владко);

// Затулятися, прикриватися чимсь.

На йому [ньому] сіра сірячина, як на розбишаці; він нею обгортується, мов ховається від кого (Панас Мирний);

Він нічого не сказав і почав проглядати журнал. Іноді він дивився на мене. Знову ховався за журналом (Ю. Яновський);

Молодички, переставши ховатися в хустки, одразу видобули звідкись Хомі кілька пощерблених сокир (О. Гончар);

// Зникати, щезати, переставати бути помітним.

Рум'янець на її щоках неначе грався: то ховавсь, то знов виступав (І. Нечуй-Левицький);

// Міститися в глибині, всередині чогось.

Зараз за тим островом скелисті високі береги оступаються од річки, подаються трохи набоки, а там далі каміння ховається під землею, гори розступаються півкругом (І. Нечуй-Левицький);

Березовий сік... Він фіалкою пахне, Хоч вона ще ховається в мерзлій землі (Л. Дмитерко).

4. з чим. Класти, поміщати що-небудь так, щоб інші не побачили й не знайшли.

– Бач, проклятий! казав – хліба нема, аж ось скільки переховував. – Ну, бери, бери... та йди собі! – одказав Порох, ховаючись з пляшкою (Панас Мирний);

– Тут в моїй келії є з пляшка настоєчки. Я ховаюсь-таки од своєї жінки, – осьдечки я приховав! – сказав о. Хведор (І. Нечуй-Левицький);

Правда, і з'їдали його коні не лише свою пайку вівса, їздові це добре знали, від Хоми ховалися з вівсом поглибше, проте впіймати подоляка на гарячому ні разу не могли (О. Гончар).

5. перев. з чим, перен. Зберігати що-небудь у таємниці, не розповідати, замовчувати, приховувати щось від когось; таїтися.

Триста різних сортів [винограду] було в нього в колекції і з-поміж них – “чорна брила”, дуже рідкісний сорт, щойно його тільки вводили та все з ним ховалися (О. Гончар);

Професор відповідав на запитання точно, не вважаючи за потрібне будь з чим ховатись, навіть перед незнайомою людиною (Ю. Смолич);

З кожним днем дівчата все більше звикали одна до одної .. їм уже нічого було ховатися з своїми таємницями, бо думали вони про одне (А. Хижняк);

– Вони про це [політику] не говорять батькам, вони ховаються від батьків (М. Стельмах);

// Робити що-небудь потай, так, щоб інші не бачили.

І довелося знов мені На старість з віршами ховатись (Т. Шевченко);

// Не виявляти, не показувати іншим своїх почуттів, настроїв, переживань.

– Ми, Тодозю, знаємо усе про тебе, – почав Суфщинський. – Серця не потаїш од людей, як не ховайся з ним! (І. Нечуй-Левицький);

Він не ховався з своїми, враженими відповіддю почуттями, але шукав рівноваги (Іван Ле);

Не легкою була їхня любов. Ховались од людей з нею (М. Стельмах);

// Приховувати, маскувати свої дії, вчинки, перев. звертаючи на когось іншого.

[Рябина:] То я скажу, що то ви мене натуркали, що то ви все робили, а за мене ховалися (І. Франко);

– Анонімки свої він розсилає за власним підписом: “Я, каже, не боюсь, не ховаюсь ..” (О. Гончар).

6. перен. Невиявлятися відверто, перев. про що-небудь погане або небажане.

Вона догадалась, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин (І. Нечуй-Левицький);

[Люба:] Як тобі не сором! Хіба, крім тебе, я не маю права мати друзів́ [Микола:] Так! Коли за дружбою ховається обман (І. Микитенко);

– На тебе хочу надивитися. – Так уже й на мене́ – чує незвичне тепло в словах парубка, але й боїться, що, може, за ними ховається якась насмішка (М. Стельмах);

– Тарас мені подобається. В його вдачі ховається закладене якесь бурхливе нестримне начало... (Л. Смілянський).

7. Пас. до хова́ти¹.

Робочий день закінчився. Папери помандрували до шухляд і сейфів. Машинки ховалися в чорні футляри (П. Загребельний).

◇ (1) Від о́ка кого (чийого) не хова́лося ніщо́ – все помічав, бачив хто-небудь.

Він здебільшого мовчав, але від його швидкого, уважного ока не ховалося ніщо (Ю. Смолич);

Душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т. ін.) / втекла́ (опусти́лася, схова́лася і т. ін.) <�Душа́ [аж] у п'я́тах (у п'я́тках)> див. душа́;

(2) Хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й):

а) ставати невидимим.

Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей, – по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний);

б) намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь.

Довго сидів [Тетеря] при місяці... Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник);

(3) Хова́тися / схова́тися в кущі́ (по куща́х) – уникати відповідальності, безпосередньої участі в чому-небудь.

Може, навіть і сумно їм [мешканцям інших планет] стане, що вони, як незаконні, мусять триматися осторонь, ховатися по кущах, не маючи права наблизитись до людського товариства (О. Гончар);

Виходить так: народ вирішив створити в своєму місті індустрію, всі працюють на повну силу.., а інженер Горецький, вельмишановний спеціаліст-будівельник, вирішив сховатися в кущі (М. Ю. Тарновський);

(4) Хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну) – намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов'язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших.

– А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся, – засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник);

Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар);

Хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї.

(чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк);

– Батура допустив аварію, – сказав Анісімов. – Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович);

Хова́тися за спи́ною чиєю.

– Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? – жартує хтось ізсередини. – Тому, що за твоєю спиною не ховався! – одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

ХОВА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., діал.

Виховуватися (про людей).

Вона ж при нас ховалась, виростала (І. Франко).