цвірінькнути
ЦВІРІ́НЬКНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до цвірі́нькати.
Тихо в хаті; під кутком Раз цвіркун цвірінькнув (Л. Боровиковський);
Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять (Сл. Б. Грінченка);
Кругом так тихо. Між жовтим листом хіба де навіжений горобець цвірінькне (Панас Мирний);
Запала тиша, наче не було поблизу живої душі. Тільки за вікном цвірінькнула пташка і злякано ударилась об шибку (П. Кочура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвірінькнути — цвірі́нькнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- цвірінькнути — -ну, -неш, док. Однокр. до цвірінькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвірінькнути — ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- цвірінькнути — ЦВІРІ́НЬКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до цвірі́нькати. Кругом так тихо. Між жовтим листом хіба де навіжений горобець цвірінькне (Мирний, IV, 1955, 174); Запала тиша, наче не було поблизу живої душі. Словник української мови в 11 томах
- цвірінькнути — Цвірінькнути, -кну, -неш гл. 1) Чирикнуть. 2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. О. 1861. X. 27. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію. О. 1862. І. 32. Словник української мови Грінченка