1. Словник української мови в 11 томах

цвірінькнути

ЦВІРІ́НЬКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до цвірі́нькати.

Кругом так тихо. Між жовтим листом хіба де навіжений горобець цвірінькне (Мирний, IV, 1955, 174);

Запала тиша, наче не було поблизу живої душі. Тільки за вікном цвірінькнула пташка і злякано ударилась об шибку (Кочура, Зол. грамота, 1960, 512);

Тихо в хаті; під кутком Раз цвіркун цвірінькнув (Бор., Тв., 1957, 62);

Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвірінькнути — цвірі́нькнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. цвірінькнути — ЦВІРІ́НЬКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до цвірі́нькати. Тихо в хаті; під кутком Раз цвіркун цвірінькнув (Л. Боровиковський); Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять (Сл. Б. Грінченка); Кругом так тихо. Словник української мови у 20 томах
  3. цвірінькнути — -ну, -неш, док. Однокр. до цвірінькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цвірінькнути — ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. цвірінькнути — Цвірінькнути, -кну, -неш гл. 1) Чирикнуть. 2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. О. 1861. X. 27. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію. О. 1862. І. 32. Словник української мови Грінченка