цурупалок
ЦУРУПА́ЛОК, лка, ч.
Те саме, що цурпа́лок.
Грицько, повернувши на степ і посвистуючи, почав збивати цурупалком то вершки високої чорнобилі, то червоні головки будяків (Панас Мирний);
Дивлюся, як веселий вогонь переплигує з лозинки на лозинку, як закипає на вільхових цурупалках жовтаво-пінява юшка (Ю. Збанацький);
[Марічка:] Ну й сіно! Самі цурупалки (Ю. Мокрієв);
– Патрон вибухнув, і чотири пальці наче ножем одбатувало. .. А оце питаю, чому не жениться? Відповідає: якій дівчині я потрібний з оцим цурупалком (О. Копиленко);
* Образно. [Мотронька:] А чудний ти який, Микитко, сьогодні! От право. Аж жаль бере. Та тільки який же з тебе парубок! Цу-ру-палок! (М. Куліш);
* У порівн. Скільки разів намірявсь [я] наложить на себе руки, а нічого не вдіяв: повішусь – гілляка зламається; бурхнусь у воду, щоб утопиться, – плаваю, як цурупалок (О. Стороженко).
◇ На цурпа́лки (на цуру́па́лки) див. цурпа́лок;
(1) Як цурупа́лок, зі сл. дурний. – дуже дурний.
– Як се так? от вигадав! – засміявсь сотник Андрущенко. – У твої, бач, штани закон убрався! Та ти глузуєш з нас, чи ти зовсім дурний як цурупалок! (Д. Мордовець).
Значення в інших словниках
- цурупалок — див. залишок; палиця Словник синонімів Вусика
- цурупалок — Лка, ч. Те саме, що цурпалок. З них кожна за розпач вища, як герметична ніч, цурупалком нервів свище крізь праліси протиріч. (ЗД:108). Словник поетичної мови Василя Стуса
- цурупалок — цурупа́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цурупалок — -лка, ч. Те саме, що цурпалок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цурупалок — на цурпа́лки (на цуру́па́лки). На дрібні шматки. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає (М. Стельмах); Привітався не привітався Петро, одразу ж за сокиру. Цюкне — ясен на цурпалки розлітається (М. Фразеологічний словник української мови
- цурупалок — ОБРУ́БОК (відрубана, відрізана частина чого-небудь; те, від чого відтята якась частина), ВІДРУ́БОК, ЦУ́РКА, УТИ́НОК, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРУПА́ЛОК), ОЦУ́ПОК, ОЦУПАЛОК рідше, ЦУРПА́ЛКА діал. В пічці.. горіли обрубки дощок та лат ялинового дерева (М. Словник синонімів української мови
- цурупалок — Цуру́палок, -лка; -палки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цурупалок — ЦУРУПА́ЛОК, лка, ч. Те саме, що цурпа́лок. Грицько, повернувши на степ і посвистуючи, почав збивати цурупалком то вершки високої чорнобилі, то червоні головки будяків (Мирний, IV, 1955, 11); Дивлюся, як веселий вогонь переплигує з лозинки на лозинку... Словник української мови в 11 томах
- цурупалок — Цурупалок, -лка м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Рудч. Ск. І. 67, 68. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ном. № 13420. ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310. Словник української мови Грінченка