цурупалок
цурупа́лок
Лка, ч. Те саме, що цурпалок.
З них кожна за розпач вища,
як герметична ніч,
цурупалком нервів свище
крізь праліси протиріч. (ЗД:108).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цурупалок — див. залишок; палиця Словник синонімів Вусика
- цурупалок — цурупа́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цурупалок — ЦУРУПА́ЛОК, лка, ч. Те саме, що цурпа́лок. Грицько, повернувши на степ і посвистуючи, почав збивати цурупалком то вершки високої чорнобилі, то червоні головки будяків (Панас Мирний); Дивлюся, як веселий вогонь переплигує з лозинки на лозинку... Словник української мови у 20 томах
- цурупалок — -лка, ч. Те саме, що цурпалок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цурупалок — на цурпа́лки (на цуру́па́лки). На дрібні шматки. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає (М. Стельмах); Привітався не привітався Петро, одразу ж за сокиру. Цюкне — ясен на цурпалки розлітається (М. Фразеологічний словник української мови
- цурупалок — ОБРУ́БОК (відрубана, відрізана частина чого-небудь; те, від чого відтята якась частина), ВІДРУ́БОК, ЦУ́РКА, УТИ́НОК, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРУПА́ЛОК), ОЦУ́ПОК, ОЦУПАЛОК рідше, ЦУРПА́ЛКА діал. В пічці.. горіли обрубки дощок та лат ялинового дерева (М. Словник синонімів української мови
- цурупалок — Цуру́палок, -лка; -палки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цурупалок — ЦУРУПА́ЛОК, лка, ч. Те саме, що цурпа́лок. Грицько, повернувши на степ і посвистуючи, почав збивати цурупалком то вершки високої чорнобилі, то червоні головки будяків (Мирний, IV, 1955, 11); Дивлюся, як веселий вогонь переплигує з лозинки на лозинку... Словник української мови в 11 томах
- цурупалок — Цурупалок, -лка м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Рудч. Ск. І. 67, 68. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ном. № 13420. ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310. Словник української мови Грінченка