1. Фразеологічний словник української мови

цурупалок

на цурпа́лки (на цуру́па́лки). На дрібні шматки. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає (М. Стельмах); Привітався не привітався Петро, одразу ж за сокиру. Цюкне — ясен на цурпалки розлітається (М. Рудь); — Уже те ружжо (рушницю) до скількох раз бив на цурупалки — а він його шворками перемотузує — і далі своєї — скаржився Гордій (Григорій Тютюнник). на цурпа́лочки. Кайдаш кинув з усієї сили кочергою, вихопив з їх рук мотовило і потрощив його на цурпалочки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цурупалок — див. залишок; палиця Словник синонімів Вусика
  2. цурупалок — Лка, ч. Те саме, що цурпалок. З них кожна за розпач вища, як герметична ніч, цурупалком нервів свище крізь праліси протиріч. (ЗД:108). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. цурупалок — цурупа́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. цурупалок — ЦУРУПА́ЛОК, лка, ч. Те саме, що цурпа́лок. Грицько, повернувши на степ і посвистуючи, почав збивати цурупалком то вершки високої чорнобилі, то червоні головки будяків (Панас Мирний); Дивлюся, як веселий вогонь переплигує з лозинки на лозинку... Словник української мови у 20 томах
  5. цурупалок — -лка, ч. Те саме, що цурпалок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цурупалок — ОБРУ́БОК (відрубана, відрізана частина чого-небудь; те, від чого відтята якась частина), ВІДРУ́БОК, ЦУ́РКА, УТИ́НОК, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРУПА́ЛОК), ОЦУ́ПОК, ОЦУПАЛОК рідше, ЦУРПА́ЛКА діал. В пічці.. горіли обрубки дощок та лат ялинового дерева (М. Словник синонімів української мови
  7. цурупалок — Цуру́палок, -лка; -палки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цурупалок — ЦУРУПА́ЛОК, лка, ч. Те саме, що цурпа́лок. Грицько, повернувши на степ і посвистуючи, почав збивати цурупалком то вершки високої чорнобилі, то червоні головки будяків (Мирний, IV, 1955, 11); Дивлюся, як веселий вогонь переплигує з лозинки на лозинку... Словник української мови в 11 томах
  9. цурупалок — Цурупалок, -лка м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Рудч. Ск. І. 67, 68. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ном. № 13420. ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310. Словник української мови Грінченка