цілити
ЦІЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., кого, що і без прям. дод., рідко.
Виліковувати, вигоювати.
Узявся він рани душевні цілити І ліки змінив на перо: Розгублений батько, знедолені діти Знайшли в його слові добро (М. Тарновський);
Як добре слово треба нам у радості і в горі. Як зогріває і цілить воно в такі хвилини (П. Дорошко).
ЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого.
1. Те саме, що ці́литися.
Цілив в ворону, та попав в корову (Номис);
– Що оглянеться він [арештант], – а очі аж горять, – я все в нього цілю, все в нього цілю. Та так аж до села довів (Г. Хоткевич);
Невідомий, сховавшись за стовбуром, цілить жінці просто в голову... – Гей, – гукає Явдоха. – Гей, не стріляй! (О. Донченко).
2. перен. Мати на увазі кого-, що-небудь, натякати на когось, щось.
[Ізоген:] Наш ворог тямить, чим держиться церква, – і вже не важить на овець, лиш цілить у пастирів, щоб розточить отару (Леся Українка);
– А вся ця нерозпорядливість від чого? – люто витріщається Барильченко. – Думаєте, від нестачі ума? Від риб'ячого серця – ось від чого! Ця розмова безпосередньо цілила вже в особу виконроба товариша Красулі (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- цІлити — (у кого) ЦІЛИТИСЯ; (куди, в бесіді) П. гнути, мати на оці <�увазі> що. Словник синонімів Караванського
- цілИти — див. ЛІКУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- цілити — див. стріляти; цілитися Словник синонімів Вусика
- цілити — 1. вигоювати, вигоїти, повигоювати, згоювати, згоїти, позгоювати, погоювати, погоїти, лікувати, виліковувати, • вилікувати, повиліковувати, заліковувати, залікувати, позаліковувати, поліковувати, полікувати, уліковувати, улікувати, повліковувати 2. це у ціль Словник чужослів Павло Штепа
- цілити — ці́лити дієслово недоконаного виду спрямовувати удар, зброю тощо ціли́ти дієслово недоконаного виду зціляти рідко Орфографічний словник української мови
- цілити — I ц`ілити-лю, -лиш, недок. 1》 Те саме, що цілитися. 2》 перен. Мати на увазі кого-, що-небудь, натякати на когось, щось. II ціл`ити-лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, рідко. Виліковувати, вигоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цілити — НАТЯКА́ТИ на кого-що, про кого-що і без додатка (говорити натяками, натяками наводити на що-небудь); ЗАКИДА́ТИ про кого-що, розм., ЦІ́ЛИТИ у кого-що, розм., ПОЦІЛЯ́ТИ у кого-що, розм. (маючи на увазі кого-, що-небудь, говорити про це непрямо, натяками). Словник синонімів української мови
- цілити — Ці́лити, ці́лю, ці́лиш, ці́лять; ціль, ці́льте на кого-що, в що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цілити — ЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, недок. 1. Те саме, що ці́литися. Цілив в ворону, та попав в корову (Номис, 1864, № 1784); — Що оглянеться він [арештант], — а очі аж горять,— я все в нього цілю, все в нього цілю. Та так аж до села довів (Хотк. Словник української мови в 11 томах
- цілити — Цілити, -лю, -лиш гл. Исцѣлять. --------------- Цілити, -лю, -лиш гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784. Словник української мови Грінченка