червоніти

ЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. Ставати, робитися червоним.

Уже зоря займалася, почав край неба червоніти, як Федір вернувся додому один (Панас Мирний);

Крюк почав швидко червоніти; потім метал посинів.., став аж бузковий (І. Сенченко);

Шаптала загасив електрику, бо заходив уже ранок й у вікні червоніло світання (В. Підмогильний).

2. Ставати рум'яним; робитися червоним від припливу крові до шкіри.

Хлопець то червоніє, то біліє, він тремтячою рукою тре чоло, видко, як .. змокріли очі, затіпалися губи (Б. Грінченко);

Я пригадую, як небіжчик Яків Качура привів колись до мене молоденького сільського вчителя, що дуже мало говорив і ввесь час червонів (М. Рильський);

// перен. Соромитися, зазнавати сорому за кого-небудь.

[Кіндрат Антонович:] Гляди ж мені, визначись сьогодня [сьогодні] перед гостями так, щоб не довелося за тебе мені червоніти (М. Кропивницький);

Віра Петрівна тепер не червонітиме з сорому за свого учня (К. Гордієнко);

// Робитися червоним від збудження (про обличчя, вуха і т. ін.).

Галя не видержала і, зареготавшись, повернулася до Власова. Личко її червоніло, очі горіли (Панас Мирний);

Бачу, Недотерпаний починає сопти й червоніти, значить, сердиться... (В. Винниченко).

3. Вирізнятися своєю яскравістю, виднітися, впадати в очі (про що-небудь червоне).

На сорочці й на руках червоніє кров (І. Нечуй-Левицький);

В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку (М. Коцюбинський);

З-за безлистого саду, як крізь сивий серпанок, червоніли цегляні будівлі (А. Головко);

// Сяяти чимось червоним (про відсвіт, відблиск і т. ін.).

Червоніє одблиск пожежі (С. Васильченко);

Шибки вікон злегка червоніли відблисками далеких заграв (О. Гончар);

За хвилину на Хаблаковім столі червоніла скатертина, поквацьована чорнильними плямами (В. Дрозд);

// перен. Про молоде обличчя.

Біле личко червоніє Не довго, дівчата! До полудня, та й зав'яне (Т. Шевченко).

4. біол. Ставати червоним у результаті руйнування хлорофілу.

Восени листки поступово жовкнуть і червоніють тому, що руйнується хлорофіл. Оранжеві й жовті барвники (пігменти) в хлоропластах клітин листків при цьому зберігаються й стають помітними (з навч. літ.).