1. Словник синонімів Караванського

червоніти

Червонішати, ставати червоним <�червонішим>, багряніти, (- щоки) рожевіти, рум'яніти, шаріти|ся|, жаріти, маковіти, заливатися <�обливатися, закрашуватися, спалахувати> рум'янцем, наливатися жаром, займатися полум'ям, (із сорому) згоряти на виду, пекти рака <�раків>, (з напруги) набігати кров'ю, (- овочі) буріти, (здаля) червонітися

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червоніти — (ставати червоним) червонішати, червонітися, червонитися, розм. паленіти, пломеніти, рум'янитися, шарітися. Словник синонімів Полюги
  2. червоніти — (від хвилювання) червоніти (шаріти) як (мов, наче і т. ін. ) калина (мак, буряк, жар, кармазин, рак); (від збудження, захоплення, сорому) кров (рум’янець, сором і т. ін. ) заливає (залила, залив, залляв і т. ін. ) обличчя (лице і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
  3. червоніти — див. дозрівати; соромитися Словник синонімів Вусика
  4. червоніти — (зі сорому) див. красніти Словник чужослів Павло Штепа
  5. червоніти — ЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися червоним. Уже зоря займалася, почав край неба червоніти, як Федір вернувся додому один (Панас Мирний); Крюк почав швидко червоніти; потім метал посинів.., став аж бузковий (І. Словник української мови у 20 томах
  6. червоніти — червоні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. червоніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати, робитися червоним. 2》 Ставати рум'яним; робитися червоним від припливу крові до шкіри. || перен. Соромитися, зазнавати сорому за кого-небудь. || Бути рум'яним перев. від сорому, збудження (про обличчя, вуха і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. червоніти — БАГРЯНІ́ТИ (бути або ставати багряним), БАГРЯНИ́ТИСЯ, БАГРОВІ́ТИ, БАГРІ́ТИ поет.; ОБАГРЯ́ТИСЯ уроч. (ставати багряним, звичайно від крові); БУРЯКОВІ́ТИ (ставати буряковим). — Док. Словник синонімів української мови
  9. червоніти — Червоні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. червоніти — ЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися червоним. Уже зоря займалася, почав край неба червоніти, як Федір вернувся додому один (Мирний, IV, 1955, 223); Крюк почав швидко червоніти; потім метал посинів.., став аж бузковий (Сенч., Опов. Словник української мови в 11 томах
  11. червоніти — Червоні́ти, -ні́ю, -єш гл. Краснѣть. Мак червоніє. МВ. І. 81. Небо, палаючи, почина червоніти. МВ. ІІ. 65. Словник української мови Грінченка