черево

ЧЕ́РЕВО, а, с.

1. Те саме, що живі́т 1.

Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься (прислів'я);

Єлей Потік у черево чернече! (Т. Шевченко);

Ми почали виконувати обхідний марш у бік великого лісу. Де – на череві, де – рачки, наблизились до передбачуваного ворожого місцеперебування (Ю. Яновський);

Коні по черево грузли в снігу (І. Микитенко);

Вужак повільно, мляво, мов сонний, спустився з куща, показуючи своє срібне, в темних кільцях черево (О. Донченко);

Попід осокою вузенькою чорною смужечкою скрадається лис. Він повз на череві, нехтуючи заради вечері м'яким кожушком (Ю. Мушкетик);

// розм. Великий живіт.

– Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах);

Невістка з довгастим личком підлітка, що витягнувся надміру, але вже з черевом перед собою, водить за свекрухою запитливими очима (Ірина Вільде);

Макс пішов із парку. Потім він стояв біля вітрини голодуючих. Пильно дивився на фотографії дітей з тоненькими ніжками й розбухлими черевами (М. Хвильовий).

2. перен., розм. Порожниста внутрішня частина чого-небудь.

Гуркотіли валки червоних вагонів, що взяли розгін з усіх кінців республіки, навантаживши своє черево рудою, вугіллям, залізом (О. Копиленко);

Залізна руда. Її добули з затишних теплих зелених надр, щоб піддати випробуванню пекельними температурами в розпечених черевах домен, мартенів і бесемерів (П. Загребельний);

Семен Архипович неуважно стежив за тим, що діялося на сцені, і повертав обережно голову, шукаючи в темному череві театрального залу привабливе обличчя Ольги (Н. Рибак);

По східцях, зроблених з плескатого річкового каменю, опустився [Давид] у черево льоху, де в боднях восковіло і бралось іржею сало (М. Стельмах);

Смерч. Торнадо. Тромб... Під такими назвами відомий цей грізний і загадковий вихор, у “черево” якого втягується все, що трапляється на шляху (з наук.-попул. літ.);

// Нижня частина механізмів, предметів і т. ін., що нагадує живіт (у 1 знач.).

Літак робив коло над селищем, і тепер селище було якраз під черевом літака (Ю. Смолич);

В щілині окопу на глинистім дні, Під черевом танка на розпалі бою, Ми мовчки лежали, живі лиш злобою, Не ївши три дні і не пивши три дні (Л. Первомайський).

◇ (1) З легки́м че́ревом – не попоївши; надголодь.

Як лірик ти, то знай, що з черевом легким літати легше в високості (В. Самійленко).