черево

ЧЕ́РЕВО, а, с.

1. Те саме, що живі́т 1.

Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься (прислів'я);

Єлей Потік у черево чернече! (Т. Шевченко);

Ми почали виконувати обхідний марш у бік великого лісу. Де – на череві, де – рачки, наблизились до передбачуваного ворожого місцеперебування (Ю. Яновський);

Коні по черево грузли в снігу (І. Микитенко);

Вужак повільно, мляво, мов сонний, спустився з куща, показуючи своє срібне, в темних кільцях черево (О. Донченко);

Попід осокою вузенькою чорною смужечкою скрадається лис. Він повз на череві, нехтуючи заради вечері м'яким кожушком (Ю. Мушкетик);

// розм. Великий живіт.

– Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах);

Невістка з довгастим личком підлітка, що витягнувся надміру, але вже з черевом перед собою, водить за свекрухою запитливими очима (Ірина Вільде);

Макс пішов із парку. Потім він стояв біля вітрини голодуючих. Пильно дивився на фотографії дітей з тоненькими ніжками й розбухлими черевами (М. Хвильовий).

2. перен., розм. Порожниста внутрішня частина чого-небудь.

Гуркотіли валки червоних вагонів, що взяли розгін з усіх кінців республіки, навантаживши своє черево рудою, вугіллям, залізом (О. Копиленко);

Залізна руда. Її добули з затишних теплих зелених надр, щоб піддати випробуванню пекельними температурами в розпечених черевах домен, мартенів і бесемерів (П. Загребельний);

Семен Архипович неуважно стежив за тим, що діялося на сцені, і повертав обережно голову, шукаючи в темному череві театрального залу привабливе обличчя Ольги (Н. Рибак);

По східцях, зроблених з плескатого річкового каменю, опустився [Давид] у черево льоху, де в боднях восковіло і бралось іржею сало (М. Стельмах);

Смерч. Торнадо. Тромб... Під такими назвами відомий цей грізний і загадковий вихор, у “черево” якого втягується все, що трапляється на шляху (з наук.-попул. літ.);

// Нижня частина механізмів, предметів і т. ін., що нагадує живіт (у 1 знач.).

Літак робив коло над селищем, і тепер селище було якраз під черевом літака (Ю. Смолич);

В щілині окопу на глинистім дні, Під черевом танка на розпалі бою, Ми мовчки лежали, живі лиш злобою, Не ївши три дні і не пивши три дні (Л. Первомайський).

◇ (1) З легки́м че́ревом – не попоївши; надголодь.

Як лірик ти, то знай, що з черевом легким літати легше в високості (В. Самійленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черево — Пузо, ЖИВІТ, ур. чрево, (печі) порожнина, (танка) спід, низ, черевце Словник синонімів Караванського
  2. черево — Жлукто, пузило, пузо, пузце, пузяка, утроба, черевце Словник синонімів Вусика
  3. черево — че́рево іменник середнього роду * Але: два, три, чотири че́рева Орфографічний словник української мови
  4. черево — Волить черево лупнути, ніж мав би дар Божий змарнуватися. Хай бісове черево трісне, аби дар Божий не пропав. Про того, хто дуже багато їсть. Черево не дерево — роздасться. Приповідка лакомого. Воліє черево сказитися, як має страва лишитися. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. черево — -а, с. 1》 Те саме, що живіт 1). || розм. Великий живіт. 2》 перен., розм. Порожниста внутрішня частина вагона, кузова машини, печі, приміщення і т. ін. || Нижня частина механізмів, предметів і т. ін., що нагадує живіт (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. черево — набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) пе́льку (ке́ндюх, че́рево і т. ін.), вульг. 1. чим і без додатка. Їсти що-небудь; наїдатися. Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки .. через велику силу набивали ним пельку (І. Фразеологічний словник української мови
  7. черево — ЖИВІ́Т (частина тіла людини і тварини), ЧЕ́РЕВО розм., ПУ́ЗО фам., УТРО́БА фам., ЧЕРЕ́ВИНА розм. рідше; ЛО́НО книжн., поет. (про частину тіла як символ материнства). — Захворів. Живіт болить, ламає мене всього (О. Словник синонімів української мови
  8. черево — Че́рево, -ва, -ву; че́рева́, чере́в і чері́в, че́рева́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. черево — ЧЕ́РЕВО, а, с. 1. Те само, що живі́т 1. Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься (Укр.. присл.., 1963, 115); Єлей Потік у черево чернече! (Шевч., II, 1963, 400); Ми почали виконувати обхідний марш у бік великого лісу. Словник української мови в 11 томах