черево

набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) пе́льку (ке́ндюх, че́рево і т. ін.), вульг. 1. чим і без додатка. Їсти що-небудь; наїдатися. Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки .. через велику силу набивали ним пельку (І. Нечуй-Левицький); — Ти тільки їж, набивай кендюх… (О. Гончар); Поки він та у панській їдальні набивав собі черево румунським “гратаром”, ми на стайні готували коней напоказ (І. Муратов). напха́ти ки́шку. — Я, пане обер-лейтенант, не вибагливий, мені аби чимось кишку напхати, щоб не кавкала (Переклад С. Масляка). 2. чию. Працювати на когось; своєю працею створювати матеріальні блага для інших. — Таке собаче життя маємо. Таж то висотали з мене всі жили .. Цілий вік свій напихав я чужу пельку (М. Коцюбинський).

наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо. Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); Благально склав (чоловік) руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (П. Панч); Розчинилися двері, і до нашої камери не зайшов, а влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

черево — Пузо, ЖИВІТ, ур. чрево, (печі) порожнина, (танка) спід, низ, черевце Словник синонімів Караванського
черево — Жлукто, пузило, пузо, пузце, пузяка, утроба, черевце Словник синонімів Вусика
черево — ЧЕ́РЕВО, а, с. 1. Те саме, що живі́т 1. Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься (прислів'я); Єлей Потік у черево чернече! (Т. Шевченко); Ми почали виконувати обхідний марш у бік великого лісу. Словник української мови у 20 томах
черево — че́рево іменник середнього роду * Але: два, три, чотири че́рева Орфографічний словник української мови
черево — Волить черево лупнути, ніж мав би дар Божий змарнуватися. Хай бісове черево трісне, аби дар Божий не пропав. Про того, хто дуже багато їсть. Черево не дерево — роздасться. Приповідка лакомого. Воліє черево сказитися, як має страва лишитися. Приповідки або українсько-народня філософія
черево — -а, с. 1》 Те саме, що живіт 1). || розм. Великий живіт. 2》 перен., розм. Порожниста внутрішня частина вагона, кузова машини, печі, приміщення і т. ін. || Нижня частина механізмів, предметів і т. ін., що нагадує живіт (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
черево — ЖИВІ́Т (частина тіла людини і тварини), ЧЕ́РЕВО розм., ПУ́ЗО фам., УТРО́БА фам., ЧЕРЕ́ВИНА розм. рідше; ЛО́НО книжн., поет. (про частину тіла як символ материнства). — Захворів. Живіт болить, ламає мене всього (О. Словник синонімів української мови
черево — Че́рево, -ва, -ву; че́рева́, чере́в і чері́в, че́рева́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
черево — ЧЕ́РЕВО, а, с. 1. Те само, що живі́т 1. Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься (Укр.. присл.., 1963, 115); Єлей Потік у черево чернече! (Шевч., II, 1963, 400); Ми почали виконувати обхідний марш у бік великого лісу. Словник української мови в 11 томах