1. Словник синонімів української мови

черево

ЖИВІ́Т (частина тіла людини і тварини), ЧЕ́РЕВО розм., ПУ́ЗО фам., УТРО́БА фам., ЧЕРЕ́ВИНА розм. рідше; ЛО́НО книжн., поет. (про частину тіла як символ материнства). — Захворів. Живіт болить, ламає мене всього (О. Донченко); Гафійка чухала їм (свиням) животи (М. Коцюбинський); Бідний з праці рветься — багатому черево дметься (прислів'я); Облизався неборака, Та меншого в пузо — Аж загуло!.. (Т. Шевченко); — Не подобає воїну, не учинивши подвигу.., утробу свою насищати (Я. Баш); На піч мене пустіть, на саму середину загріть черевину (Словник Б. Грінченка); Будь лоно прокляте, що ворога зносило (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черево — Пузо, ЖИВІТ, ур. чрево, (печі) порожнина, (танка) спід, низ, черевце Словник синонімів Караванського
  2. черево — Жлукто, пузило, пузо, пузце, пузяка, утроба, черевце Словник синонімів Вусика
  3. черево — ЧЕ́РЕВО, а, с. 1. Те саме, що живі́т 1. Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься (прислів'я); Єлей Потік у черево чернече! (Т. Шевченко); Ми почали виконувати обхідний марш у бік великого лісу. Словник української мови у 20 томах
  4. черево — че́рево іменник середнього роду * Але: два, три, чотири че́рева Орфографічний словник української мови
  5. черево — Волить черево лупнути, ніж мав би дар Божий змарнуватися. Хай бісове черево трісне, аби дар Божий не пропав. Про того, хто дуже багато їсть. Черево не дерево — роздасться. Приповідка лакомого. Воліє черево сказитися, як має страва лишитися. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. черево — -а, с. 1》 Те саме, що живіт 1). || розм. Великий живіт. 2》 перен., розм. Порожниста внутрішня частина вагона, кузова машини, печі, приміщення і т. ін. || Нижня частина механізмів, предметів і т. ін., що нагадує живіт (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. черево — набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) пе́льку (ке́ндюх, че́рево і т. ін.), вульг. 1. чим і без додатка. Їсти що-небудь; наїдатися. Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки .. через велику силу набивали ним пельку (І. Фразеологічний словник української мови
  8. черево — Че́рево, -ва, -ву; че́рева́, чере́в і чері́в, че́рева́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. черево — ЧЕ́РЕВО, а, с. 1. Те само, що живі́т 1. Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься (Укр.. присл.., 1963, 115); Єлей Потік у черево чернече! (Шевч., II, 1963, 400); Ми почали виконувати обхідний марш у бік великого лісу. Словник української мови в 11 томах