через

ЧЕ́РЕЗ, прийм., із знах. в.

Просторові відношення

1. Уживається на означення якогось простору, місця і т. ін., впоперек якого розміщується що-небудь, по якому з одного боку на другий, з одного краю на другий відбувається дія, рух.

Понад самим берегом в'ється в траві стежка через усе село (І. Нечуй-Левицький);

Смеркає. Довгі тіні простягаються через майдан (Леся Українка);

Я ходжу. Рівним, розміреним кроком через усю хату, з кутка в куток (М. Коцюбинський);

// Уживається на означення простору, місця і т. ін., по другий бік якого є хто-небудь або щось розташовано.

У нас через річку хутір козачий вільний, то й козаки його [пана] стереглись, як огню, і обходили, бо тяжко їх кривдив (Марко Вовчок);

Проти школи через майдан стояла крамничка (С. Васильченко);

Через стіл навпроти Ґалаґанихи сиділа дуже схожа на неї, але старіша, зовсім сива, рідна сестра її (А. Головко);

// Уживається для підкреслення такого напряму руху, коли хтось або щось проходить певну дистанцію із заходом, заїздом кудись.

– Жмеринку взяти не так легко. Дозволь мені одночасно з батьком наступати з кіннотою через Літин (О. Довженко);

Їхали до Києва через Полтаву (з газ.);

// Уживається на означення певного проміжку простору, який минають, рухаючись куди-небудь.

– Іди до секретаря! – сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Панас Мирний);

// Уживається на означення повторення чогось на яких-небудь проміжках простору.

Через кожні десять сторінок;

– Молодець – є в тебе сила волі! – говорив [Непийпиво до самого себе] через десять кроків і вертав назад до буфету (із журн.).

2. Уживається на означення простору, середовища, якого-небудь пристрою і т. ін., крізь які хто-, що-небудь проходить, просочується, видніється.

Краплі сонця проривались через листя і сипались гарячими плямами на доріжки, на зелену траву (І. Нечуй-Левицький);

Народ ввіллявся через ворота у двір, наче вода крізь шийку пляшки (М. Коцюбинський);

Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний);

Андрій стрибає через вікно (О. Довженко);

У роті майже завжди є мікротравми, через які вірус [імунодефіциту людини] може проникнути в кров (з газ.).

3. Уживається на означення предмета, місця і т. ін., понад яким спрямовано рух, дію.

Алі перекинув голі ноги через край човна і скочив у воду (М. Коцюбинський);

Бараболя .. витягає з-під тапчана батіг та полотняну торбу. Він перекидає торбу через плече, .. міняє і вираз обличчя й в'яло хльоскає батогом (М. Стельмах);

Сам [Тихін] не зайшов у хату. Бачив тільки через голови в розчинені двері – одімкнула скриню Марія (А. Головко);

Маковейчик швидко зняв через шию автомат, швидко оглянувся (О. Гончар);

Молода обов'язково хустку передавала через стіл нареченому, прилдюдно засвідчуючи своє бажання і згоду побратися з ним (з наук. літ.);

// Уживається на означення місця, предмета, понад яким (перев. упоперек) розташовано, лежить що-небудь.

В Катеринославі міст через Дніпро був зруйнований (О. Гончар);

Вода потоку, через який клалися колоди, на сонці здавалася кров'ю, що витікала з підсічених дерев (з наук. літ.);

// Уживається на означення того, що якийсь предмет або особа перегинається понад іншим так, що частина його (її) опиняється з одного боку, частина з другого.

Коло розчинених дверей стояв високий бородатий швейцар у картузі з .. широким позументом через плече (Панас Мирний);

Чую: – Боже помагай, і день вам добрий! – Дивлюсь – се наша сусіда. Перехилилась через тин та й кланяється (Марко Вовчок);

// перен. Уживається на означення надмірного вияву чогось.

За те їм так там задавали, Що через міру мудровали [мудрували] І верховодили над всім (І. Котляревський).

Об'єктні відношення

4. Уживається на означення особи, засобу і т. ін., за допомогою якого що-небудь здійснюється.

Комендант встав із стільця і сказав через перекладача, що треба вибрати старосту (Григорій Тютюнник);

Через Коцюбинського Горький познайомився з багатьма діячами української літератури (із журн.);

// Уживається на означення чогось, що застосовують із певною метою.

Засуджений до страти через повішення;

// Уживається при визначенні певного етапу, який має хто-небудь пройти на шляху до мети.

Причинові відношення

5. Уживається на означення причини чого-небудь, якоїсь дії; завдяки.

Що з тих грошей, коли через них можна позбутися найстаршої дитини? (М. Коцюбинський);

– Адже от – Грицько... З бідності вийшов у люди... і спокійний, і щасливий... а все через працю... (Панас Мирний);

// Уживається на означення властивості, якості, стану, що є причиною чогось.

Зрештою копач погиб через власну необережність – чом не сигналізував швидше (І. Франко);

Гірко жилося Тарасові в рідній сім'ї через злидні та недостачі (Панас Мирний);

Незабаром відшукавши комбата, Сагайда по всій формі відрапортував, що в його мінометній роті вибув із строю через поранення командир взводу Євген Черниш (О. Гончар);

На шкільних партах, виставлених сюди через ремонт приміщення, чималенько жінок (А. Головко);

// Уживається на означення особи, з вини якої сталося що-небудь, відбувається щось.

Як же ти глянеш в очі батькові старому, що згинув від одчаю через тебе? (Леся Українка).

Часові відношення

6. Уживається на означення певного терміну, проміжку часу, після якого щось здійснюється.

Через тиждень молодиці Коровай місили На хуторі (Т. Шевченко);

– Потерпи, моя рибочко, хоч через петрівку; я так наведу, що вони [батьки] про мене будуть знати і чути що-небудь непогане (Г. Квітка-Основ'яненко);

Через дві години їзди добралися до Чупахівки (Григорій Тютюнник);

// Уживається на означення тривалого проміжку часу, всього визначеного періоду, протягом якого щось відбувається.

Не диво, що через увесь час обіду під впливом тих докторських розмов і признань Целя сиділа, мов причарована (І. Франко);

Подружжя Половців пішло до домівки .. Вони йшли впевнено й дружно, як ходили через ціле життя (Ю. Яновський);

Через довгі роки ми, й діти наші, й прадіди ждали до себе братів з Великої України і от тепер на власні вуха чуємо про те, що вони вже на тім боці Черемошу (І. Муратов);

// Уживається на означення повторення чого-небудь після того, як мине певний проміжок часу.

Відпочивати через день;

Зміна через вісім годин.