1. Словник української мови у 20 томах

чиншовий

ЧИНШОВИ́Й, а́, е́, іст.

Прикм. до чинш.

Чиншові прибутки;

// За який сплачується чинш.

Софрон і зараз сидів на батьківському хазяйстві – двох власних і двох чиншових від графа Шембека десятинах (Ю. Смолич);

// Який платив за користування державною або поміщицькою землею чинш.

Петро Ярош платив подать нарівні з чиншовою шляхтою (М. Стельмах);

– Та які там пани! Дрібна шляхта, чиншова, Ще такі гайдамаки з них виходили що ну! – У нас такого і не видано, і не чувано (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чиншовий — чи́ншовий: — за який сплачується чинш (податок) [53] Словник з творів Івана Франка
  2. чиншовий — Чиншови́й. Орендований, орендний. [Господар] мав би через довгі літа помалу сплачувати ціну викупна, аби відтак стати на своїм ґрунті дійсним господарем. І для того то внесло міністерство рільництва ще і проект устави о чиншових господарствах (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. чиншовий — чиншови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чиншовий — чиншовий орендований (ст): Коло чиншової камениці, в якій господар сам не живе, а сторож чесний, роботи завжди знайдеться богато. Ринви треба вичистити, бо ворони за ціле літо всякого сміття нанесуть на добру фіру. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. чиншовий — -а, -е, іст. Прикм. до чинш. Чиншові прибутки. || За який сплачується чинш. || Який платив за користування державною або поміщицькою землею чинш. Чиншові селяни — особисто вільні безземельні селяни в країнах Європи (14-16 ст.), які платили за користування державними та поміщицькими землями чинш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чиншовий — Чиншови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чиншовий — ЧИНШОВИ́Й, а́, е́, іст. Прикм. до чинш. Чиншові прибутки; // За який сплачується чинш. Софрон і зараз сидів на батьківському хазяйстві — двох власних і двох чиншових від графа Шембека десятинах (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах
  8. чиншовий — Чиншовий, -а, -е Чиншевой, оброчный. Чиншова земля. Чиншова шляхта. О. 1862. VII. 87. Словник української мови Грінченка