човен
ЧО́ВЕН, човна́, ч.
1. Невелике, перев. веслове судно.
Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю, Один за водою (Т. Шевченко);
Човна одв'язано, лунає стук весла (М. Рильський);
Прозорого червневого ранку чудовий вітрильний човен прийшов у порт Слобідки (О. Донченко);
* Образно. Конає світ старий, де осінь жовтозора на золотих човнах до заходу пливе (В. Сосюра);
Світло життя, я в глибокій зажурі, Вилікуй в серці болі біди І порятуй мого човна від бурі В тиху причалість його заведи (М. Вінграновський);
* У порівн. І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав (Т. Шевченко).
2. Назва деяких видів невеликих військових суден.
– Цієї ночі, – пояснював він бійцям, – з лиману у води Дніпра несподівано прорвались панцирні човни противника (О. Гончар);
В океані пливе підводний човен (О. Довженко).
△ (1) Каноне́рський чо́вен – те саме, що каноне́рка.
Полковнику Чорноморського війська Паливоді було наказано розгромити своїми канонерськими човнами турецькі батареї на південному березі Дунаю неподалік Верхніх Чатал (А. Кащенко);
До острова наблизились канонерські човни де Рібаса. Підтримуючи запорожців, вони влучно били по укріпленнях фортеці (С. Добровольський);
(2) Летю́чий (рідко літа́ючий) чо́вен, ав. – гідролітак, корпус якого має форму човна;
(3) Мото́рний чо́вен – невелике судно, що рухається за допомогою двигуна.
Рокотить десь далеко моторний човен, перевозячи людей на пляж (Ю. Яновський).
◇ Як соба́ка в човні́ див. соба́ка.
Значення в інших словниках
- човен — (великий) байдак, баркас, (з рівніш дном) каюк, шаланда, (видовбаний) дуб, (запорізький бойовий) чайка, (прв. морський) ШЛЮПКА, (спортивний) байдарка, (венецький) ґондоля, св. гондола, (індіянський) пірога; зн. душогубка; човенце, човник, човно; п! СУДНО. Словник синонімів Караванського
- човен — [човеин] чоўна, м. (на) чоуўн'і, мн. чоўни, чоуўн'іў два чоўни/чоўние Орфоепічний словник української мови
- човен — чо́вен іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- човен — човен: ♦ човен без весла́ дідька ва́рт про непотрібну, знищену, зіпсуту річ (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- човен — човна, ч. 1》 Невелике, перев. веслове, судно. Моторний човен — невелике судно, що рухається за допомогою двигуна. 2》 Назва деяких видів невеликих військових суден. Літаючий човен ав. — гідролітак, корпус якого має форму човна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- човен — Мале судно, звичайно безпалубне, з веслами, вітрилом або гребним ґвинтом. Універсальний словник-енциклопедія
- човен — як соба́ка в човні́, зі сл. бу́ти, сиді́ти і т. ін. У незручному, непевному становищі. “Знаю я тебе, пане, добре знаю! Се ти тепер величаєшся, а коли я до тебе приїздив ото недавно з козаками, то ти так збентежився, що був ні в сих ні в тих... Фразеологічний словник української мови
- човен — СУДНО́ (споруда, призначена для перевезення по воді людей, вантажів, для рибальства, військової справи і т. ін.), ПОСУ́ДИНА розм., фам., зневажл. Словник синонімів української мови
- човен — Чо́ве́н, чо́вна́, в -вні́; човни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- човен — ЧО́ВЕН, човна́, ч. 1. Невелике, перев. веслове судно. Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю, Один за водою (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- човен — Човен, -вна м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. човник, човниче́нько, човничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Чуб. V. 504. Ой піду я по над береженьком, там плаває милий човниченьком. Грин. III. 676. Словник української мови Грінченка