чутливий
ЧУТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який добре відчуває що-небудь (про органи чуття).
Думи, думи, як моря припливи, кров у скроні прибоями б'є... І професора вухо чутливе слуха серце ліричне моє (В. Сосюра);
Ми розмовляли про ніжні пахощі степів, які може відчути лише чутливий ніс тубільця (Ю. Яновський);
Йому знову хотілося повернутися на ринг, як хочеться літати льотчикові, що втратив ноги, як хочеться скрипалеві доторкнутися до тонкого грифа скрипки чутливими пальцями, які тільки вчора відірвало гранатою (П. Загребельний);
Орися повернула до себе обличчя Тимка, поцілувала його в вушко за те, що він такий розумненький, і довго мовчки гладила його пружинисті кучері чутливою, повною ніжності і кохання рукою (Григорій Тютюнник);
// Який відзначається особливою гостротою.
Чохов тяжко зітхнув і, обіпершись на вільху, став дрімати, але слух його був гострий і чутливий,не вбитий сном, і той слух спіймав підозрілий шелест (Григорій Тютюнник);
// Здатний реагувати на найменші рухи, коливатися від чого-небудь і т. ін.
Сидить Федя один-однісінький та перебирає звичними слухняними пальцями чутливі струни (Д. Ткач);
Чутлива павутинка тремтить від подиху (О. Копиленко);
Безвітря стояло таке, що навіть осичина не лопотіла своїм чутливим листом (І. Цюпа);
У лісі Левко притримує коні, але і від їхньої ходи чутливі дерева обтрушують крихку сріблясту оздобу (М. Стельмах);
// Який здригається, ворушиться час від часу, тремтить.
Тодоска відхилилась, навколо її переляканих уст зразу ж розметалась уся оборка зморщечок, а на чутливому підборідді тіпнулася підківка (М. Стельмах);
Земля духмянилася цвітом, Ронила зорі висота. Горіли щастям і привітом Чутливі Лесині вуста (П. Воронько).
2. Який піддається впливу природних, фізичних, хімічних факторів, здатний швидко відчувати що-небудь, реагувати на що-небудь, сприйнятливий до чогось.
До останнього часу вважали, що нервова система не чутлива до дії іонізуючого випромінювання (з наук.-попул. літ.);
Відзначимо, що людина більш чутлива до підвищення кількості вуглекислоти, ніж тварина (з наук.-попул. літ.);
Як відомо, гречка дуже чутлива, особливо під час цвітіння і наливу зерна, до високих температур та посухи або нестачі вологи в ґрунті і повітрі (з наук. літ.);
Цукрові буряки дуже чутливі до добрив (з наук. літ.).
3. Здатний швидко реагувати на життєві події, факти, явища і т. ін.
В час бою начальник штабу повинен бути особливо чутливим до найменших зауважень комдива (Іван Ле і О. Левада);
Насторожена й чутлива Катря наче вгадала його намір і непомітно вщипнула за лікоть (В. Кучер);
// Здатний тонко відчувати, розуміти навколишнє; з розвиненими художніми смаками, з добрим чуттям.
Винятково чутливий до всіх проявів справді прекрасного, він [І.Франко] не міг, природно, пройти повз скарбниці світового живопису та скульптури (з наук. літ.);
Син чи донька виростуть людяними, щирими, художньо розвиненими, чутливими до краси, якщо навчити їх бачити світ, придивлятися до речей і знаходити в них зміст і красу (з наук. літ.);
Ейзенштейн .. був надзвичайно чутливим до всього істинно талановитого і прекрасного (з наук. літ.);
// Здатний легко збуджуватися, хворобливо реагувати на все; вразливий.
Жінка була надзвичайно чутлива. Чи гіркі спогади про своє власне дитинство, чи радість за щастя дітей викликали в її добрих очах сльози (Д. Ткач);
Мотрона Іванівна жінка вразлива, чутлива, не дає далі Остапові слова вимовити, благає його не вдаватись у журбу (К. Гордієнко).
4. Сповнений уважного, чулого, доброзичливого ставлення до людей; чуйний.
Гуманне, чутливе серце поета вміє знайти краплину людського навіть в такому тупому і дикому представникові низин суспільності, як Бовдур (М. Коцюбинський);
Дивно, що мати, така чутлива до всього, зараз мовби не хотіла чути його затаєної злоби і чула тільки його, Огієнкове, горе (О. Гончар);
Статний, мускулистий, широкогрудий. Та всупереч такій статурі мав Бомко дуже ніжне й чутливе серце парубоцьке (М. Ю. Тарновський);
Найменший порух думки, натяк, якийсь маленький знак може зачепити всі струни душі, коли та душа співуча й чутлива, мов орга́н (М. Чабанівський);
// Який свідчить про уважність, доброзичливість, чуйне ставлення до кого-небудь.
Чутлива вчителька;
// Сповнений теплих почуттів; чулий.
– Ну, що? Чутлива була стріча батька з сином? (І. Франко);
// Надмірно розчулений; сентиментальний.
Пані маршалкова не дуже допитувалася про психічний стан свойого мужа: се була дама практична, не заражена ніяким чутливим романтизмом (І. Франко);
// Який свідчить про розчуленість, сентиментальність.
– Е, що там бавитися чутливими витребеньками! – грубо відказав Едвін (І. Франко).
5. Здатний швидко відображати, фіксувати зовнішні впливи, зміни, прояви (про прилади, матеріали і т. ін.).
На прохання лікарів в Інституті фізики металів сконструювали чутливий магнітометр (з газ.);
Вечірнє небо, гори, ліси, відлунюючи той спів, бриніли, як грандіозна чутлива мембрана (О. Гончар);
Світло висот купає твій лайнер, і тебе, і твого супутника патлатого, і запаси чутливої плівки... (О. Гончар);
Всередині його [анероїда] є пружна коробочка, яка не має повітря і дуже чутлива до зміни атмосферного тиску (з навч. літ.);
Чутливі механізми; Чутливі ваги.
Значення в інших словниках
- чутливий — (до чого) сприйнятливий, с вразливий, (до образ) діткливий; (надто) перечулений, сантиментальний, неґ. тонкосльозий; (- серце) чуйний, співчутливий, п! ДОБРОСЕРДИЙ; (сон) сторожкий; (- зустріч) зворушливий, чулий, емоційний; (прилад) високоточний; п! ТЕМПЕРАМЕНТНИЙ. Словник синонімів Караванського
- чутливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- чутливий — [чутливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- чутливий — чутли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- чутливий — -а, -е. 1》 Який добре відчуває що-небудь (про органи чуттів). || Який відзначається особливою гостротою. || Здатний реагувати на найменші рухи, коливатися від чого-небудь і т. ін. || Який здригається, ворушиться час від часу, тремтить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чутливий — ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Словник синонімів української мови
- чутливий — ЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який добре відчуває що-небудь (про органи чуттів). Думи, думи, як моря припливи, кров у скроні прибоями б’є… І професора вухо чутливе слу-ха серце ліричне моє (Сос. Словник української мови в 11 томах