1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чутливий

чутли́вий

-а, -е.

1》 Який добре відчуває що-небудь (про органи чуттів).

|| Який відзначається особливою гостротою.

|| Здатний реагувати на найменші рухи, коливатися від чого-небудь і т. ін.

|| Який здригається, ворушиться час від часу, тремтить.

Чутливий сон — неглибокий, сторожкий сон.

2》 Який піддається впливу природних, фізичних, хімічних факторів, здатний швидко відчувати що-небудь, реагувати на що-небудь, сприйнятливий до чогось.

3》 Здатний швидко реагувати на життєві події, факти, явища і т. ін.

|| Здатний тонко відчувати, розуміти навколишнє; з розвиненими художніми смаками, з добрим чуттям.

|| Здатний легко збуджуватися, хворобливо реагувати на все; вразливий.

4》 Сповнений уважного, чулого, доброзичливого ставлення до людей; чуйний.

|| Який свідчить про уважність, доброзичливість, чуйне ставлення до кого-небудь.

|| Сповнений теплих почуттів; чулий.

|| Надмірно розчулений; сентиментальний.

|| Який свідчить про розчуленість, сентиментальність.

5》 Здатний швидко відображати, фіксувати зовнішні впливи, зміни, прояви (про прилади, матеріали і т. ін.).

6》 спец. Те саме, що світлочутливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чутливий — (до чого) сприйнятливий, с вразливий, (до образ) діткливий; (надто) перечулений, сантиментальний, неґ. тонкосльозий; (- серце) чуйний, співчутливий, п! ДОБРОСЕРДИЙ; (сон) сторожкий; (- зустріч) зворушливий, чулий, емоційний; (прилад) високоточний; п! ТЕМПЕРАМЕНТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  2. чутливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  3. чутливий — [чутливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. чутливий — ЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який добре відчуває що-небудь (про органи чуття). Думи, думи, як моря припливи, кров у скроні прибоями б'є... І професора вухо чутливе слуха серце ліричне моє (В. Словник української мови у 20 томах
  5. чутливий — чутли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  6. чутливий — ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Словник синонімів української мови
  7. чутливий — ЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який добре відчуває що-небудь (про органи чуттів). Думи, думи, як моря припливи, кров у скроні прибоями б’є… І професора вухо чутливе слу-ха серце ліричне моє (Сос. Словник української мови в 11 томах