чутливий

Значення в інших словниках

1. чутливий — (до чого) сприйнятливий, с вразливий, (до образ) діткливий; (надто) перечулений, сантиментальний, неґ. тонкосльозий; (- серце) чуйний, співчутливий, п! ДОБРОСЕРДИЙ; (сон) сторожкий; (- зустріч) зворушливий, чулий, емоційний; (прилад) високоточний; п! ТЕМПЕРАМЕНТНИЙ. Словник синонімів Караванського
2. чутливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
3. чутливий — ЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який добре відчуває що-небудь (про органи чуття). Думи, думи, як моря припливи, кров у скроні прибоями б'є... І професора вухо чутливе слуха серце ліричне моє (В. Словник української мови у 20 томах
4. чутливий — чутли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
5. чутливий — -а, -е. 1》 Який добре відчуває що-небудь (про органи чуттів). || Який відзначається особливою гостротою. || Здатний реагувати на найменші рухи, коливатися від чого-небудь і т. ін. || Який здригається, ворушиться час від часу, тремтить. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чутливий — ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Словник синонімів української мови
7. чутливий — ЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який добре відчуває що-небудь (про органи чуттів). Думи, думи, як моря припливи, кров у скроні прибоями б’є… І професора вухо чутливе слу-ха серце ліричне моє (Сос. Словник української мови в 11 томах