шаленство

ШАЛЕ́НСТВО, а, с.

1. Стан надмірного збудження, хвилювання.

Шаленство охопило Боровика – це було почуття і принизливе, і захоплююче водночас (В. Собко).

2. Надзвичайна сила вияву чогось (перев. про явища природи, стихійні явища).

[Кульков:] Це щастя, що надворі таке шаленство в природі. Точнісінько ж така завірюха позавчора, пам'ятаєте, дала нам змогу непомітно пройти сюди, в містечко (О. Копиленко);

Півгодини триває шаленство іскор, полум'я і диму (П. Загребельний);

Вся сила й шаленство землетрусу прорвались у низовині, а далі хвиля його поширилась і досягла великої долини з боку річки Міссісіпі (з наук.-попул. літ.);

// Бурхливий перебіг чогось (про наступ, битву, вогонь і т. ін.); навальність.

– Не шкодуйте шабель, молодці! – розпалений шаленством січі, Богун шукав очима короля (Я. Качура).

3. Нестримний гнів; лють.

– Геть, щоб і духу твого! – крикнув він у шаленстві (І. Волошин);

В Німеччині хижа зграя злочинців готувалась до нових кровопролить і в шаленстві своєму доходила до нечуваних знущань над людиною (Н. Рибак);

– Краще одійдіть! – промовив син, збліднувши, як і його батько. Самі собою стислися важкі, сильні кулаки, а очі світились такою рішимістю, гнівом і шаленством, що батько, помітивши те все, відступився, наче від навіженого (А. Шиян).

4. Стрімкий рух, дуже швидкий темп чого-небудь.

Уайтджек танцював. Він вплітав своє тіло в складний, тільки йому самому відомий ритм, що починався оцим причаєним скраданням, а кінчався, мабуть, кінчався він шаленством і тільки шаленством! (П. Загребельний);

// Те саме, що божеві́лля 2.

І ось уже мчать вони степом на світанку атакувати море, голими шаблями рубати броньовані військові кораблі. Було безумством іти в такий рейд, було шаленством з такими силами вихопитись на Хорли – загоном легкої кінноти при двох кулеметних тачанках атакувати військові кораблі інтервентів (О. Гончар);

// Пишний ріст, буяння чогось барвистого, яскравого і т. ін.

Там, по луках, .. кивала сірими вітами собача рожа і на горохах сиділи, як метелі, біло-рожеві, червоно-сині і жовтогарячі квіти. Се була оргія квітів і трав, п'яний сон сонця, якесь шаленство кольорів, пахощів, форм... (М. Коцюбинський).