шаленство

Раж, навіженство; (битви) розпал, кульмінація; (нестримний гнів) лють; (юнацький) запал, молодецтво; шаленість; п! БОЖЕВІЛЛЯ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаленство — (незвичайна сила вияву чогось) шал, шаленість, (у вищій мірі) навіженість, несамовитість, оскаженіння, скаженість, біснуватість. Словник синонімів Полюги
  2. шаленство — I буремність, бурхливість, буряність, навіженність, навіженство, несамовитість, нестримність, овації, розбурханість, скаженість, шаленість, шальга (діал.) Фразеологічні синоніми: бурхлива радість; бурхливі оплески; бурхливі сплески; буряне море; буряний океан II див. лють Словник синонімів Вусика
  3. шаленство — ШАЛЕ́НСТВО, а, с. 1. Стан надмірного збудження, хвилювання. Шаленство охопило Боровика – це було почуття і принизливе, і захоплююче водночас (В. Собко). 2. Надзвичайна сила вияву чогось (перев. про явища природи, стихійні явища). Словник української мови у 20 томах
  4. шаленство — шале́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. шаленство — -а, с. 1》 Стан надмірного збудження, хвилювання. 2》 Надзвичайна сила вияву чогось (перев. про явища природи, стихійні явища). || Бурхливий перебіг чогось (про наступ, битву, вогонь і т. ін.); навальність. 3》 Нестримний гнів; лють. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шаленство — БЕЗУ́МСТВО (необдумані, необачні дії, що суперечать вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДСТВО рідше, БЕ́ЗУМ поет., БОЖЕВІ́ЛЛЯ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., НАВІЖЕ́НСТВО підсил. рідше, ШАЛ підсил. рідше. Словник синонімів української мови
  7. шаленство — Шале́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шаленство — ШАЛЕ́НСТВО, а, с. 1. Стан надмірного збудження, хвилювання. Шаленство охопило Боровика — це було почуття і принизливе, і захоплююче водночас (Собко, Справа.., 1959, 217). 2. Надзвичайна сила вияву чогось (перев. про явища природи, стихійні явища). Словник української мови в 11 томах
  9. шаленство — Шаленство, -ва с. Безуміе. Словник української мови Грінченка