шаленіти

Лютувати, скаженіти, казитися, сатаніти, навісніти; (- пристрасті) вирувати, нуртувати, палати; п! БОЖЕВОЛІТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаленіти — див. вирувати; сердитися Словник синонімів Вусика
  2. шаленіти — [шалеин’ітие] -н'ійу, -н'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  3. шаленіти — ШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. Коронний гетьман Януш Радзівілл, в оточенні свого почту, стояв біля намету, накинувши на голову відлогу киреї, шаленіючи від люті (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. шаленіти — шалені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шаленіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. || Бурхливо виявляти надзвичайне хвилювання, збудження, несамовитість, лють. || Нестримно виявлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шаленіти — БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?... Словник синонімів української мови
  7. шаленіти — ШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. Коронний гетьман Януш Радзівілл, в оточенні свого почту, стояв біля намету, накинувши на голову відлогу киреї, шаленіючи від люті (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах