1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шаленіти

шалені́ти

-ію, -ієш, недок.

1》 Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття.

|| Бурхливо виявляти надзвичайне хвилювання, збудження, несамовитість, лють.

|| Нестримно виявлятися.

|| Виражати стан надзвичайного збудження, несамовитості, нестямності (про обличчя, погляд і т. ін.).

2》 Виявлятися з надзвичайною силою, бурхливо, бути дуже сильним (перев. про явища природи, стихійні явища).

|| Інтенсивно, з запалом грати, співати і т. ін.

|| Набувати надзвичайно великого напруження у своєму перебігу (про бій, штурм і т. ін.).

|| Діяти інтенсивно, напружено (про вогнепальну зброю).

3》 Бути у нестримному, стрімкому русі.

|| Надзвичайно швидко щось виконувати, робити.

4》 Діяти нерозумно, нерозсудливо.

|| Те саме, що божеволіти 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаленіти — Лютувати, скаженіти, казитися, сатаніти, навісніти; (- пристрасті) вирувати, нуртувати, палати; п! БОЖЕВОЛІТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шаленіти — див. вирувати; сердитися Словник синонімів Вусика
  3. шаленіти — [шалеин’ітие] -н'ійу, -н'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  4. шаленіти — ШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. Коронний гетьман Януш Радзівілл, в оточенні свого почту, стояв біля намету, накинувши на голову відлогу киреї, шаленіючи від люті (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. шаленіти — шалені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. шаленіти — БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?... Словник синонімів української мови
  7. шаленіти — ШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. Коронний гетьман Януш Радзівілл, в оточенні свого почту, стояв біля намету, накинувши на голову відлогу киреї, шаленіючи від люті (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах