шаленіти
шалені́ти
[шалеин’ітие]
-н'ійу, -н'ійеиш
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шаленіти — Лютувати, скаженіти, казитися, сатаніти, навісніти; (- пристрасті) вирувати, нуртувати, палати; п! БОЖЕВОЛІТИ. Словник синонімів Караванського
- шаленіти — див. вирувати; сердитися Словник синонімів Вусика
- шаленіти — ШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. Коронний гетьман Януш Радзівілл, в оточенні свого почту, стояв біля намету, накинувши на голову відлогу киреї, шаленіючи від люті (Н. Словник української мови у 20 томах
- шаленіти — шалені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шаленіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. || Бурхливо виявляти надзвичайне хвилювання, збудження, несамовитість, лють. || Нестримно виявлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шаленіти — БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?... Словник синонімів української мови
- шаленіти — ШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. Коронний гетьман Януш Радзівілл, в оточенні свого почту, стояв біля намету, накинувши на голову відлогу киреї, шаленіючи від люті (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах