шкребти

ШКРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. шкріб, шкребла́, ло́; недок.

1. що, чим і без дод. Те саме, що скребти́ 1.

– Не шкреби, дочко, ножем, бо в мене неначе хто в голові скромадить, – сказала Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький);

– Та, може, то миша шкребе об стіну, – промовила Марта (І. Нечуй-Левицький);

Достиглі колоски сухо шкребли його припале пилом взуття (М. Стельмах);

Роман.., обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом (О. Гончар);

Крім кухні, була ще інша робота: мили кімнати, шкребли, витирали (І. Микитенко);

Превелебний, ледве знайшовши, притяг із хижі найбільшого казана й заходився його шкребти та мити (О. Ільченко);

З задоволенням я милю і шкребу собі голову, вода стає чорною од бруду (П. Колесник);

– Рознесуть нас, Тарасе Демидовичу, на зимовій конференції, – шкріб гостре підборіддя Шухновський (Ю. Збанацький);

* Образно. Згасає сонця тепла мідь, Роса на трави капає, І вітер сивий, як ведмідь, Шкребе в віконце лапою (А. Малишко).

2. кого і без дод., перен., розм. Безперервно турбувати, непокоїти, мучити (про думки, почуття).

Досада шкребе.

◇ Кі́шки (коти́) шкребу́ть (скребу́ть, скубу́ться, шкребу́ться) в (по) душі́ (на (в) се́рці) див. кі́шка;

(1) Луску́ шкребти́ з кого – експлуатувати кого-небудь.

– Цілий вік з тебе луску шкребли, а ти, воле, у плузі йди! (М. Коцюбинський);

(2) Шкребе́ (шкря́бає) / зашкребло́ (зашкря́бало) на душі́ (на се́рці, за ду́шу, за се́рце) кого, у кого і без дод. – хто-небудь відчуває сум, неспокій, тривогу, незадоволення і т. ін.

Хай досі на душі шкребе, та дружба ж не розпалась (П. Дорошко);

Напевне, намагався [учень] триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (І. Багмут);

Медаль, яка дісталась Ліні, вислизнула з рук іншого претендента – Лукіїного сина... Лукію це, видно, шкребе за душу (О. Гончар);

Од слів твоїх на серці шкряба (В. Сосюра);

Справді, того дня він одержав “погано” з арифметики. Зашкребло на серці у Василя (О. Донченко);

Як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ші на се́рці шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́) див. ми́ша.