шкребти

Значення в інших словниках

1. шкребти — див. дряпати; звучати; скребти; чистити Словник синонімів Вусика
2. шкребти — ШКРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. шкріб, шкребла́, ло́; недок. 1. що, чим і без дод. Те саме, що скребти́ 1. – Не шкреби, дочко, ножем, бо в мене неначе хто в голові скромадить, – сказала Кайдашиха (І. Словник української мови у 20 томах
3. шкребти — шкребти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
4. шкребти — -бу, -беш; мин. ч. шкріб, шкребла, шкребло; недок. 1》 перех. і неперех., чим і без додатка. Те саме, що скребти 1). 2》 перех. і без додатка, перен., розм. Безперервно турбувати, непокоїти, мучити (про думки, почуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкребти — коти́ шкребу́ть на се́рці в кого і без додатка. Хто-небудь хвилюється, перебуває в стані тривоги, неспокою. Ніби все правда і все правильно, а десь на серці коти шкребуть (В. Собко); Як то було слухати Марусякові?... Фразеологічний словник української мови
6. шкребти — СКРЕБТИ́ (ШКРЕБТИ́) (проводити по якійсь поверхні чим-небудь гострим, жорстким, дряпаючи або утворюючи різкі звуки; чистити щось таким чином), СКРОМА́ДИТИ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил., ШКРО́БАТИ діал. (скребучи, утворювати різкі звуки). — Док. Словник синонімів української мови
7. шкребти — ШКРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. шкріб, шкребла́, ло́; недок. 1. перех. і неперех., чим і без додатка. Те саме, що скребти́ 1. — Не шкреби, дочко, ножем, бо в мене неначе хто в голові скромадить,— сказала Кайдашиха (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. шкребти — Шкребти́, -бу́, -бе́ш гл. = скребти. Словник української мови Грінченка