шнур

ШНУР, а́, ч.

1. Тонкий мотузок, сплетений із кручених ниток чи пасом прядива.

На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці, юбки, жупани, піджаки (І. Нечуй-Левицький);

До товстого шнура прив'язаний гострий гачок (О. Донченко);

Бжеський .. вийняв грамоту з печаткою на шнурі (З. Тулуб);

Миттю піднесли йому снаряд. Сам заклав, сам навів, мовчки взявся за шнур (О. Гончар);

* Образно. Били зенітки й кулемети, трасуючі кулі простягали до неба золоті шнури (Остап Вишня);

Дід, рум'яний, як яблуко на Спаса, ходив по садкові обіч, поміж улиї, витягнені довгими шнурами (К. Гриневичева);

// Матеріал у вигляді такого мотузка, яким оздоблюють, прикрашають що-небудь або який використовують для виготовлення чогось.

Білі та зелені пашівські намети, прикрашені золотими шнурами, розкинулись кругом Саібового намета [намету] (І. Нечуй-Левицький);

// Стрічка для відокремлення, ізоляції чогось.

Азбестовий картон або шнур використовується як прокладка між кладкою печей і металевими деталями, на які діє висока температура (з наук. літ.);

// Шворка (перев. натерта вугіллям, крейдою і т. ін.), яку використовують будівельники, маляри та інші для одержання на чомусь прямої лінії, для розпланування чогось, трасування тощо.

Відлітає за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (М. Рильський);

При плануванні грядок, рабаток і клумб треба мати шнур на двох кілочках (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Часом Богунова шабля, здіймаючись, розтинала шляхтича надвоє, рівно, мов по шнурові (Я. Качура);

// Те саме, що висо́к².

Взяв [Яць] лампу і пробний шнур з каменем на кінці і пішов до ям (І. Франко).

2. Електричний провід з кількох ізольованих жил.

Мухи .. обліпили електричний шнур, на якому висить лампа (Ю. Яновський);

Силантьєв хутко встав. Він зачепив рукою шнур від настільної лампи, і світло враз погасло (О. Донченко);

Подзвонив телефон. Професор висмикнув телефонний шнур з розетки (І. Волошин);

Маслюк зникає в густім гіллі дуба. Тільки тоненький шнур від телефону, що губиться в зелені дерева, свідчить про присутність Маслюка (І. Багмут).

3. Пристрій у вигляді мотузка з пороховим наповненням, яке служить для підпалювання вибухової речовини.

Мирошниченко, не вагаючись, підпалив шнур біля самого динаміту (П. Панч);

З правого берега німці До толу проклали шнур (М. Нагнибіда).

4. перен., рідко. Низка, ряд чого-небудь.

Сидить шнур голубців (Сл. Б. Грінченка);

* У порівн. Двадцятеро саней одні за другими вирушили гуськом [вервечкою] у дорогу, мов шнур журавлів (І. Франко).

5. заст. Міра довжини, що дорівнювала близько 45 метрам.

Щороку сутужно Хомі .. Поля, звісно, обмаль: шнур під озимину, шнур під ярину, а шнур – толока (М. Коцюбинський).

△ (1) Бікфо́рдів шнур – вогнепровідний шнур для запалювання вибухової речовини.

Дніпра уже підводили під настил моста бікфордові шнури (О. Гончар).

◇ (2) [Як (мов, ні́би і т. ін.)] по шнуру́ – рівно, в один ряд, в одну лінію.

З-за Нілу сфінкси, мов сичі, Страшними мертвими очима На теє дивляться. За ними На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторожа (Т. Шевченко);

– Не бійся, Іване, не підведу, і правує [Петрусь] трактора як по шнуру, веде три широкорядні сівалки (І. Цюпа);

В Кам'янці ж колгосп, можна сказати, міжнародний, у нас круглий рік делегації, гості, тут посій і посади як по шнуру, як по шаховій дошці (А. Хорунжий).