шнур

МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. тонкий, недовгий); ШНУР (сплетений з ниток або прядива); ШКЕРТ мор. (тонкий); ВУЖІ́ВКА діал., УЖВА́ діал. (з лози). Федір Іванович кінчив ув'язувати мотузком пакунок (А. Головко); На палубі видно матроську білизну, вона сушиться, розвішана на мотузці (О. Гончар); Улас дістав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини над самою скелею, переплутав дві вірьовки шнурками, неначе щаблями, так що з двох вірьовок вийшла ніби драбина (І. Нечуй-Левицький); Чемодан перев'язано новим, недавно купленим у кооперації мотузом (В. Собко); Пора рушати. Керманичі вже на місцях, Тимофій розмотує швару (Г. Хоткевич); -. Скидай штельвагу та тримай, щоб не била коней по ногах!.. А цю швору кинь (І. Ле); Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв'язаний її пліт, підхопила вода (С. Голованівський); Вони відібрали від нього сокиру, зв'язали ззаду руки поворозкою (М. Коцюбинський); — Впіймали його за повелінням нашого князенка і за шию поворозом вели до самого Києва (П. Загребельний); Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго шнурівкою (М. Чабанівський); До товстого шнура прив'язаний гострий гачок (О. Донченко); Хвостик скручувався безперестанку в вужівку (Лесь Мартович); І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (М. Стельмах).

ПРО́ВІД (металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму); КА́БЕЛЬ (у захисній оболонці); ШНУР (з кількох ізольованих жил); ЖИ́ЛА спец. (перев. окремий провід кабеля); ЖИ́ЛКА спец. (телефонного кабеля). В проводах гуде і плаче телефон (В. Сосюра); Це був дивний перстень. Зроблений з досить грубого телефонного кабеля, вкритого темно-червоною пластмасою, він навіть не мав цілком округлої форми (С. Журахович); Він зачепив рукою шнур від настільної лампи, і світло враз погасло (О. Донченко); Провід лежав на землі. Італієць одразу натрапив на нього, так ніби ще здалеку бачив цю мідну обгумовану жилу (П. Загребельний); Траплялося, що.. осколок снаряда, пущеного наосліп сонним німецьким артилеристом, перебивав тонку жилку кабеля (з газети).

РЯД (сукупність однорідних предметів, явищ або істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним і т. ін.), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЛІ́НІЯ, ЯРУС, ГАЛЕРЕ́Я, ВЕРВЕ́ЧКА, ВІРВЕ́ЧКА рідше, ШНУР рідко, ШНУРО́К рідко, ҐИРИ́ЛИЦЯ діал.; ГРЯДА́ (однорідних предметів); БАТАРЕ́Я (перев. посуду, пляшок); ПЕРІЯ́ діал. (будинків). Ряди темно-зеленої сосни виступали на синьому небі, як темна широка стіна (І. Нечуй-Левицький); Русалок низка в стрійнім колі Через повітря понеслась (П. Грабовський); Низенький електровіз притяг ланцюг вагонів (Ю. Яновський); Він (лис) ішов прямо на лінію стрільців (М. Рильський); У цьому художньому творі ("Поміж панами") Яворницький показав цілу галерею поміщиків і земських діячів (І. Шаповал); Не сам гуляє Василь, а назбирає цілу вервечку таких, як і сам, школярів і пішли (Панас Мирний); Сидить шнур голубців (Словник Б. Грінченка); Журавлиний шнурок; Ґирилиця машин виїздить із двору табору (Ю. Яновський); Від маяка в море виходила піщана коса, яка закінчувалась довгою грядою підводного каміння (М. Трублаїні); Через одчинені двері було видно в пекарні на помості цілу батарею глечиків (І. Нечуй-Левицький); Кожен ряд домів там зветься перія (А. Свидницький).

ШНУРО́К (деталь одягу, взуття, оздоблення меблів тощо), ШНУР, ПОВОРО́ЗКА, ПОВОРО́З рідше; ОЧКУ́Р заст. (шнурок, яким стягували штани для підтримання їх). У сорочках усі груди повишивала (Галя), квітками унизала; каптани пообшивала шнурками (Панас Мирний); Білі та зелені .. намети, прикрашені золотими шнурами, розкинулись кругом Саїбового намета (І. Нечуй-Левицький); (Нюточка:) Мокрино! Іди приший мені поворозку до туфлі (І. Кочерга); — Подозвольте мінять лати на шати, а то вже й очкури штанів не держуть (Д. Мордовець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шнур — див. МОТУЗОК; (електричний) дріт; П. низка, (журавлів) ключ; (возів) валка; (для підпалу вибухівки) бікфордів шнур; БУД. висок; шнурок, шнурочок. Словник синонімів Караванського
  2. шнур — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  3. шнур — [шнур] -ра, м. (на) -р'і, мн. -ри, -р'іy Орфоепічний словник української мови
  4. шнур — див. вірьовка, бечова, канат Словник чужослів Павло Штепа
  5. шнур — ШНУР, а́, ч. 1. Тонкий мотузок, сплетений із кручених ниток чи пасом прядива. На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці, юбки, жупани, піджаки (І. Нечуй-Левицький); До товстого шнура прив'язаний гострий гачок (О. Словник української мови у 20 томах
  6. шнур — шнур іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. шнур — Обминай слово шнур в тім домі, де хтось повісився. Не нагадуй про біду. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. шнур — -а, ч. 1》 Тонкий мотузок, сплетений з кручених ниток чи пасом прядива. || Матеріал у вигляді такого мотузка, яким оздоблюють, прикрашають що-небудь або який використовують для виготовлення чогось. || Стрічка для відокремлення, ізоляції чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. шнур — ходи́ти (як (мов, ні́би і т. ін.)) по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т. ін.). Бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень. Фразеологічний словник української мови
  10. шнур — Шнур, -ра, -рові; шну́ри́, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. шнур — ШНУР, а, ч. 1. Тонкий мотузок, сплетений з кручених ниток чи пасом прядива. На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці, юбки, жупани, піджаки (Н.-Лев., VII, 1966, 353); До товстого шнура прив’язаний гострий гачок (Донч. Словник української мови в 11 томах
  12. шнур — Різновид орнаменту у вигляду плетених стрічок, ниток, джгутів, лозин. Архітектура і монументальне мистецтво
  13. шнур — Шнур, -ра м. 1) Веревка. Чуб. II. 234. Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі. Рудч. Ск. II. 164. 2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ). Чуб. III. 176. 3) Рядъ. Сидить шнур голубців. 4) Мѣра длины: 21 сажень. Чуб. VI. 406. 5) Пуповина. Вх. Лем. 485. 6) мн. Словник української мови Грінченка