шулік
ШУЛІ́К, а́, ч., заст.
Шуліка.
В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шулік — шулі́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- шулік — -а, ч., заст. Шуліка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шулік — ШУЛІ́КА (хижий птах), КО́РША́К, ШУ́ЛЯ́К розм., РЯБЕ́ЦЬ розм., ШУЛІ́К розм., ШУЛЬПІ́КА діал. У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М. Словник синонімів української мови
- шулік — ШУЛІ́К, а, ч., заст. Шуліка. В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга (Котл., І, 1952, 259). Словник української мови в 11 томах