шулік

шулі́к

-а, ч., заст.

Шуліка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шулік — ШУЛІ́К, а́, ч., заст. Шуліка. В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  2. шулік — шулі́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  3. шулік — ШУЛІ́КА (хижий птах), КО́РША́К, ШУ́ЛЯ́К розм., РЯБЕ́ЦЬ розм., ШУЛІ́К розм., ШУЛЬПІ́КА діал. У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М. Словник синонімів української мови
  4. шулік — ШУЛІ́К, а, ч., заст. Шуліка. В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга (Котл., І, 1952, 259). Словник української мови в 11 томах