щасливий

ЩАСЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який має щастя, який зазнає щастя, радості.

Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька (І. Нечуй-Левицький);

Вся сім'я гомонить, кожному хочеться сказати щось радісне, кожний почуває себе щасливим і повним надій (Леся Українка);

У білому вбранні на білій постелі на фоні світлої стіни сидить молода щаслива мати, тримаючи немовля (О. Довженко);

В дні ясні й суворі, І в труднощах, і в радості, і в горі Я все своє життя – щасливий був... (І. Муратов);

Далеко там, де неба грані, є край щасливий, дорогий (В. Сосюра);

// у знач. ім. щасли́ві, вих, мн. Люди, яким щастить.

І не стануть щасливі вглядатись до лиха, Що в могилу жене нерозумного стиха: Вік такий, що їм тільки у золоті рай, – І кричать вони: золота, золота дай! (Я. Щоголів);

Щасливі завжди тягнуться до гурту, до товариства, наче хочуть поділитися своїм щастям (О. Гуреїв);

// Дуже радий чому-небудь.

[Публій:] Здоров, Хузане! [Xуса (кидається йому назустріч):] Щасливий надмір, що тебе вітаю! (Леся Українка);

[Батура:] І я щасливий, що приїхав до вас. Тут усе нове для мене (О. Корнійчук);

Дарина Михайлівна була щаслива, що сина її проводжають люди (М. Зарудний);

// чим. Задоволений чим-небудь, радісний з приводу чогось.

Музо.., проста дівчино стидлива, Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива! (П. Куліш);

Курить донецький шлях, і дим над видноколом, Та я щасливий тим, що друзів маю там (Л. Дмитерко);

// з інфін. Дуже охочий, радий що-небудь робити.

[Антоніо:] Здаюсь на вашу ласку, мій магістре. [Магістер:] Мій пане, я щасливий вам служити (Леся Українка);

Міністр .. відповідав тихо, трохи гаркавив, вимовляючи французькі слова .. – Я щасливий, пане комісаре, ступити на вашу землю (Ю. Яновський);

// Сповнений радості, щастя (про почуття).

Тихо піднявши голову, глибоко подивилась вона на нього – і радісне, щасливе почуття зародилось у неї... (Г. Хоткевич);

// Який виражає щастя, викликаний щастям.

Настя глянула на Гната чистими, щасливими очима, і в них побачив він утіху та вдячність... (М. Коцюбинський);

Його очі блищали щасливими вогниками (Олесь Досвітній);

Буйна радість закипала йому в грудях, він не міг говорити і тільки всміхався щасливою посмішкою (В. Собко);

Дід непомітно змахнув щасливу сльозу: – Радість яка... (О. Донченко).

2. Який приносить або приніс щастя, успіх, удачу; винятково сприятливий, радісний.

Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі, .. Я так над книжкою сидів (І. Франко);

[Кирило:] Молоді літа – щасливі!.. І я колись бігав... прудко бігав. Зайця мало не переганяв! (Панас Мирний);

Знай, Ономаю, шлюб такий не буде з Кассандрою щасливий (Леся Українка);

Передайте товаришам Вашим мою сердечну вдячність і бажання веселих свят та щасливого нового року (М. Коцюбинський);

Про себе одне знала [Катря], що як не судилося їй життя щасливе, то буде вже так (А. Головко);

Промчавшись конем мимо Ясногорської та Черниша, Маковей привітав і їх щасливою новиною: – Прагу визволено! (О. Гончар);

// Особливо вдалий, гарний.

Юра мав вже скалічену руку, але щасливим вдаром раптом зламав надвоє Іванову бартку (М. Коцюбинський);

Сама кандидатура агронома-селекціонера була щасливою знахідкою для такої справи (Д. Бедзик);

// Який сприяє щастю, радості, успіхові.

[Острожин] Вона розшукувала якусь знайому і натрапила на мою домівку. Щасливий випадок! (Леся Українка).

3. Якому випадає щастя, успіх, удача, якому щастить.

– Добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика, а буде довговічний і на війні щасливий: ні шабля, ні куля його не одоліє (П. Куліш);

– А! який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! (І. Нечуй-Левицький);

– Там, певне, є клад заритий. Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний);

// у знач. ім. щасли́вий, вого, ч.; щасли́ва, вої, ж.; щасли́ві, вих, мн. Людина, якій щастить.

Щасливому щастя (прислів'я);

Не ростуть їх [бідняків] достачі, як у щасливих, щодня, щохвилини, а все дедалі то того не стає, то другого (Панас Мирний).

4. Успішний, благополучний.

– Щасливого лову! – кивала вона головою рибалці (М. Коцюбинський);

– Здрастуй, Грицьку. Із щасливим поверненням тебе! (А. Головко);

Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (М. Рильський);

// Вигідний для кого-небудь; виграшний.

От молодиці і кричать Явдосі: – Ану! паньматко! вибирай місце на щасливу продажу (Г. Квітка-Основ'яненко);

Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло: йшла раз у раз карта, і кожну щасливу гру він притрушував сміхом, хоч грав нечисто (М. Коцюбинський);

// Не пов'язаний із муками, переживаннями; легкий.

Щаслива смерть.