щасливий

БЕЗТУРБО́ТНИЙ (про час, пору життя — вільний від турбот, не обтяжений ними), БЕЗЖУ́РНИЙ, БЕЗКЛО́ПІТНИЙ, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗСУ́МНИЙ рідше. Притаєний шелест дикої груші нагадує йому дитинство, таке веселе і безтурботне (В. Кучер); Від службової казарми линула в простір степів пісня безжурної молодості (Я. Качура); Безклопітному життю старого Чирика цієї весни настав кінець (Ю. Збанацький); Буде день наш безпечален, Бо одна у нас мета (М. Рильський); (Олена:) Минулося безпечне та світле щастя, мов пташечка, пролинуло, мов вихром пронеслося (М. Кропивницький); Почали ми тиху розмову — згадування. Згадали наші забавки давні дитячі, — пригадали й дівочі безсумнії часи (Марко Вовчок). — Пор. 3. спокі́йний, 1. щасли́вий.

БЛАГОДА́ТНИЙ (який приносить щастя, добро, радість, достаток і т. ін.), БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ заст., уроч., БЛА́ГОСНИЙ заст., уроч., рідше. Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко); — Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І. Нечуй-Левицький); Росте. Все росте. Синім благосним шатром розпростерлося небо, в спокійнім спочиванню лежать гори, зеленями укриті (Г. Хоткевич). — Пор. 2. щасли́вий.

УСПІ́ШНИЙ (який супроводжується або завершується успіхом), ЩАСЛИ́ВИЙ, ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ рідше), УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ) рідше; БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ книжн., ЩА́СНИЙ розм.; БЛИСКУ́ЧИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ (з дуже великим успіхом). Тільки підтягнувши артилерію, нашим військам вдалося розгорнути успішний наступ (Григорій Тютюнник); Тим часом Максимові стало відомо, що вдала висадка великого десанту відбулася (Н. Рибак); Дехто розказував про свої вдатні чи не зовсім вдатні останні екзамени (І. Нечуй-Левицький); За місяць у Кудрейка не було вже жодного невлучання. Уперте тренування давало блискучі наслідки (О. Донченко).

ЩАСЛИ́ВЕЦЬ (щаслива людина), ЩАСЛИ́ВИЙ, ЩА́СНИЦЯ ч. і ж., розм. Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук (О. Гончар); Не йди за багатого, а йди за щасливого (прислів'я); Як вродилась щасниця, так поправиться і п'ятниця (прислів'я).

ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. — сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙ фольк., КРА́СЕН фольк., ПРОМЕНИ́СТИЙ поет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ книжн., БЛАГОСЛОВЕ́Н книжн., ЩА́СНИЙ розм., ПОГО́ЖИЙ рідко. Цей Святвечір, .. ці колідки й щедрівки мають для мене значення, промовляють до мене згадками щасливих дитячих літ (М. Коцюбинський); — Коли б мені мати таку, як у тебе, радісну старість (Ю. Яновський); Коли ви будете знати минуле, то знайдете шлях і до прекрасного майбутнього (І. Шаповал); Давнє дозвілля, солодке життя довелося забути (М. Зеров); Безхмарна юність проліта. Надходять зрілості літа (М. Упеник); Поглянеш на таку юність незатьмарену — і сам у душі усміхнешся (М. Стельмах); — Мені хочеться бути майстром на весь світ і щоб життя навкруги було красиве та сонячне (Ю. Яновський); Золоте дитинство: Чи не так, як.. весну, Я бачила кохання й молодощі. І все, чим красен людський вік убогий? (Леся Українка); Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай. — То й долі променистої зазнає рідний край (М. Вороний); — Благословенне життя і в стократ благословенна країна, що простим серцем відкриває шлях у безсмертя (Я. Галан); О, як всім радісно тут стало! Схотілось щасного життя (П. Тичина); З новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський). — Пор. 2. безтурбо́тний.

ЩАСЛИ́ВИЙ (який приносить або приніс щастя, успіх, удачу), РА́ДІСНИЙ, ГА́РНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ книжн., ЩА́СНИЙ розм. Багато поля Комусь дала щаслива доля (Л. Глібов); Гримить! Тайна дрож пронимає народи, .. Мільйони чекають щасливої зміни (І. Франко); "От буде радий Роман! Піде його смуток на болота та на пущі!" — думала баба, несучи додому радісну звістку для Романа (І. Нечуй-Левицький); Чи де бенкет, чи де обід, Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я (Л. Глібов); Через п'ять днів Люба йде у відпустку, — жде не діждеться того вимріяного золотого дня (І. Волошин); Благополучний рік; Щасну долю молодим судили (П. Куліш). — Пор. благода́тний.

ЩАСЛИ́ВИЙ (якому сприяє щастя, успіх, удача, якому щастить), УДА́ЧЛИВИЙ, ВЕЗУ́ЧИЙ, ТАЛА́НЛИВИЙ розм. — Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний); (Пан Маркел:) Розумний (Кармелюк), хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати... (С. Васильченко); — Хіба не везуча я людина? Не висловити бажання, а воно вже справдилося (Ю. Шовкопляс); А та (циганка) йому і почала: "І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш" (Г. Квітка-Основ'яненко).

ЩАСЛИ́ВИЙ (який має щастя, який зазнає щастя, радості; який виражає щастя, зумовлений щастям), БЛАЖЕ́Н́НИЙ книжн., БЛАЖЕН книжн. рідко, ЩА́СНИЙ розм. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (прислів'я); Щаслива усмішка; Блаженний муж, що йде на суд неправих І там за правду голос свій підносить (І. Франко); На обличчях у всіх сяяла блаженна усмішка (П. Панч); І такий я щасний, і такий я радий, Що живу сьогодні і пишу пісні (Ф. Малицький).

щасли́вий д́ив́. успі́шний, щасли́вець.