щітка

ЩІ́ТКА, и, ж.

1. Знаряддя для чищення, чесання, обмітання і т. ін. у вигляді плоскої колодки або дощечки з густо набитою на неї щетиною чи матеріалом, що замінює її.

В садку, на садовій канапці вже була розіп'ята чорна спідниця, і бабуся то била по ній прутом, то чистила щіткою, все щось мимрячи сама до себе (Леся Українка);

Вона греблом чистила коня, витирала щіткою, а копита вимивала теплою водою (С. Чорнобривець);

Лакеї з щітками кинулися старанно витирати за графом мокрі плями на паркеті (О. Донченко);

Перша зубна щітка була виготовлена дві тисячі років тому із цукрової тростини (з газ.);

// Те, що нагадує це знаряддя, схоже на нього.

Розгладить [Гордій] щітки жовтих од тютюнового диму стрижених вусів, махне рукою (Л. Юхвід);

Напередодні випав дощ, вибої на грейдері наповнилися водою, їхати було важко, зате поля обабіч дороги радували око зеленою свіжою щіткою озимини (Л. Первомайський);

* У порівн. Незабаром зійшла пшениця, така густа та рясна, як щітка, – аж весело на неї глянуть (О. Стороженко);

З правого боку чорнів зруб і поміж ним, мов щітка, піднімався молодий лісок (Панас Мирний);

На луках зеленою щіткою пнулася догори трава (С. Чорнобривець).

2. Зв'язаний з трави, мачули або лика товстий жмут, признач. для побілки глиною, крейдою, вапном і т. ін.

Молодички теж сховали Ті, що мазали, щітки І нові поодягали І запаски, й сорочки (Я. Щоголів);

– А щітки у вас є? – запитав Тарас. – Нема .. – розгублено пролепетала Оксанка. – От тобі й на! А як же ви білитимете? – глузливо кинув Тарас (Ю. Мокрієв).

3. Те саме, що пе́нзель 1.

Ніяке перо, ані щітка маляра не передала б тієї чарівничої ігри [гри], яку витівало сонце з містом: воно горіло-палало, страшна пожежа не світить ніколи таким величним світом (Панас Мирний);

Після війни маляр Михайло Лагутін узяв знову щітку (В. Кучер).

4. ел. Пластинка або стержень з графіту, міді, деревного вугілля і т. ін., що доторкається до контактних кілець або колектора електричної машини і призначена для передачі струму.

5. геол. Сукупність кристалів, які наросли на породу щільно один біля одного.