щітка

(малювати хату) квач, (малярська) пензель, щітяк, щіточка, щіть

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щітка — Борідка, мичка, пензель, пензлик, щіточка, щіть Словник синонімів Вусика
  2. щітка — [шч’ітка] -ткие, д. і м. шч'іц':і, мн. шч'ітки, шч'іток дв'і шч'іткие Орфоепічний словник української мови
  3. щітка — ЩІ́ТКА, и, ж. 1. Знаряддя для чищення, чесання, обмітання і т. ін. у вигляді плоскої колодки або дощечки з густо набитою на неї щетиною чи матеріалом, що замінює її. Словник української мови у 20 томах
  4. щітка — щі́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири щі́тки Орфографічний словник української мови
  5. щітка — -и, ж. 1》 Знаряддя для чищення, чесання, обмітання і т. ін. у вигляді плоскої колодки або дощечки з густо набитою на неї щетиною чи матеріалом, що замінює її. || Те, що нагадує це знаряддя, схоже на нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. щітка — ПЕ́НЗЕЛЬ (для нанесення фарби, клею і т. ін.), КВА́ЧИК, ЩІ́ТОЧКА, ЩІ́ТКА, КВАЧ (перев. для малярських робіт). Набрала (Маня) на пензель червоної краски.. Словник синонімів української мови
  7. щітка — Щі́тка, -тки, -тці; щітки́, щіто́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. щітка — ЩІ́ТКА, и, ж. 1. Знаряддя для чищення, чесання, обмітання і т. ін. у вигляді плоскої колодки або дощечки з густо набитою на неї щетиною чи матеріалом, що замінює її. Словник української мови в 11 томах
  9. щітка — Щітка, -ки ж. 1) Щетка. щі́ткою чистять что либо; щіткою изъ жесткой щетины начисто разглаживаютъ мички; родъ кисти изъ мочалы для мазанья стѣнъ глиной или мѣломъ также называется щіткою. Вас. 200. Чуб. VII. 410. Словник української мови Грінченка