ярість
Я́РІСТЬ, я́рості, ж., рідко.
Те саме, що лють.
Турн з ярості дрижав і пінив (І. Котляревський);
Володько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (С. Ковалів);
* Образно. Жаром, ярістю мотора Промчимося через сніг (А. Малишко);
// перен. Любовна пристрасть.
Ласухо моя до любовної ярості Ніяк не забуду очей твоїх карості (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ярість — Я́рість: — гнів [51,52] Словник з творів Івана Франка
- ярість — [йар'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- ярість — моск. лють лють, лютість, шал, шаленство, шаленість, несамовитість, сказ Словник чужослів Павло Штепа
- ярість — ярості, ж. 1》 рідко. Те саме, що лютість. 2》 діал. Пристрасть, шал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ярість — я́рість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- ярість — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови
- ярість — Я́рість, я́рости, я́рості, я́рістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ярість — Я́РІСТЬ, я́рості, ж., рідко. Те саме, що лю́тість. Турн з ярості дрижав і пінив (Котл., І, 1952, 234); Володько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість... Словник української мови в 11 томах
- ярість — Я́рість, ярости ж. Страстность, пылъ, половая возбужденность. Черниг. Словник української мови Грінченка