ясний
Я́СНИ́Й, я́сна́, я́сне́.
1. Який випромінює яскраве світло.
Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Панас Мирний);
Спалахнула ясна блискавиця (Леся Українка);
Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Григорій Тютюнник);
// Освітлений яскравим світлом.
Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка);
Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю – далекого, синього, чистого (О. Гончар);
// Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення).
Через рік батьківську хату перекинули, збудували нову, – простору й ясну, з світлицею, з кімнатою під проїжджих (Панас Мирний);
Світлиця була чиста, ясна, на помості, з великими вікнами (О. Маковей);
Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні (М. Рильський);
// розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий.
Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати: гладкі та високі коні .. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Панас Мирний);
В ясному склі, немов у рамах, відбився гарний восковий профіль, навислі брови і біла борода (М. Коцюбинський).
2. Нічим не затьмарений; не покритий мороком світлий, чистий.
Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (А. Малишко);
Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (О. Гончар);
Небо чисте над артіллю, Наче вмите, Даль ясна (І. Вирган);
// Чітко видний завдяки світлу, прозорості повітря.
Чіпка – молився... Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася (Панас Мирний);
// Те саме, що пого́жий 1.
Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Л. Глібов);
Була тепла, ясна осінь .. Осіннє повітря було прозоре, тихе (М. Коцюбинський);
Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Ю. Федькович);
// Безхмарний (про небо).
Вона вийшла надвір. Небо було ясне та синє (І. Нечуй-Левицький);
Літаки над висотами Буди купались у ясному, недосяжному небі (О. Гончар);
// Чистий, прозорий, не каламутний (про рідину).
Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші (М. Рильський);
Він .. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами (О. Гончар).
3. перен. Нічим не засмучений, не затьмарений; спокійний, безтурботний.
Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Т. Шевченко);
Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій (Леся Українка);
Сідло нагадало Чернишеві ясне дитинство, гарячі степи Казахстану, де він їде на маленькому коні в батьковій експедиції... (О. Гончар);
// Радісний, збуджений.
А Галя все так, як і була, – привітна та ясна (Марко Вовчок);
Він такий бадьорий, юний і ясний: видали учора чоботи й штани (В. Сосюра);
У потиску зустрілись дружні руки, І Перший травень одіб'є, стозвукий, І гнів наш чистий, і ясну любов У вольнім співі всіх братерських мов! (М. Рильський);
// Сповнений лагідності, спокою, щирості, відвертості (про погляд, усмішку і т. ін.).
То й всміхнутись не маю я зваги На твій усміх коханий, ясний... Не шукай у тім серці розваги, Де завівся робак навісний! (М. Старицький);
Софія тих розмов не чула і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Леся Українка);
Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (В. Козаченко).
4. Не темного кольору; світлий.
Жила проти нас міщаночка .. Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко – як яблучко (Марко Вовчок);
Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (І. Нечуй-Левицький);
Перше, що він побачив, – це ясне, як льон, волосся (М. Коцюбинський);
На ясних стінах .. високого покою було вимальовано фантастичних птахів та по-мистецькому написано ієрогліфи (Олесь Досвітній);
Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров, стікаючи по ліктю на землю (О. Гончар);
// Яскравий, блискучий.
Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (М. Старицький);
// розм. Білий (про хліб).
На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш);
Виймає він з торбини око горілки, ясний, як боже сонце, калач, шмат солонини, чарки (Ірина Вільде).
5. Виразний (про звуки, музику і т. ін.).
А далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (І. Нечуй-Левицький);
Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші (С. Васильченко);
// Чіткий, виразний (про шрифт, почерк і т. ін.).
Видання щодо друку – дуже гарне, – ясне, без помилок (Панас Мирний);
// Який не потребує пояснень; простий, зрозумілий.
[Професор:] А я думав, що чим серце повне, те устами ллється. Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (І. Франко);
[Адмірал:] Для вас усіх, панове офіцери, становище ясне (О. Корнійчук);
// Розсудливий, розумний.
Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Панас Мирний).
6. перен. Логічний, переконливий, чіткий.
Все, що вона робила, було чітким, ясним, діловитим (Григорій Тютюнник);
// Здатний логічно, чітко мислити.
Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (О. Донченко).
7. перен. Цілком очевидний; який не викликає будь-яких сумнівів у чому-небудь.
Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу, що її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (М. Коцюбинський);
– Ну, а далі, мовляв, картина ясна, – видно й так уже, що за хлюст: полигач панський (А. Головко);
Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (В. Сосюра).
8. іст. Те саме, що ясновельмо́жний.
[Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство, висока Радо! Нечисті бусурмани занапастили наш рід. На нашім кутку зостались одні руїни .. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (І. Нечуй-Левицький);
– Ну, пропустіте ж нас, коли так, – каже Шрам. – Пропустімо, пропустімо ясних панів! – сказав Тарас Сурмач (П. Куліш).
З я́сни́м чоло́м див. чоло́;
Я́сна́ зо́ре (зо́ренько, зі́рочко) див. зоря́;
Я́сни́й со́кіл див. со́кіл¹.○ Я́сна́ (ви́ди́ма) річ див. річ¹.
◇ Виво́дити / ви́вести на світ [я́сни́й] див. виво́дити¹;
(1) Вогне́м би я́сним горі́в (д) див. горі́ти;
(2) Гро́мом із я́сно́го не́ба (д) див. грім;
(3) Гро́мом се́ред я́сно́го не́ба (д) див. грім;
Не ба́чити я́сно́ї дни́ни див. ба́чити;
Сві́тла (я́сна́) голова́ див. голова́;
Ста́ти / става́ти пе́ред я́сні́ о́чі див. става́ти;
(4) Тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю (д) див. пошука́ти;
Хай (неха́й) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться) <�Щоб ясни́м вогне́м (по́лум'ям) горі́в / згорі́в> див. горі́ти;
(5) Щоб він ясни́м вогне́м горі́в (д) див. горі́ти.
Значення в інших словниках
- ясний — (який не затьмарений) прозорий, яскравий, безхмарний, (про час, коли світить сонце) сонячний, погідливий, погожий, світлий. Словник синонімів Полюги
- ясний — Світлий; (день) безхмарний, соняшний, погожий, ФР. білий; (- небо) чистий; (- ніч) видний; (- воду) прозорий, не каламутний; (звук) чіткий, виразний;... Словник синонімів Караванського
- ясний — див. безхмарний; виразний; світлий; яскравий Словник синонімів Вусика
- ясний — [йаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і і [йасний] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- ясний — ясна, ясне. 1》 Який випромінює яскраве світло. || Освітлений яскравим світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). || розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. 2》 Нічим не затьмарений; світлий, чистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ясний — я́сни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- ясний — я́сний 1. світлий ◊ о́чи я́сні як у сокола → око 2. зрозумілий ◊ річ я́сна → річ ◊ я́сне як ді́рка в пара́солі → парасоля ◊ я́сне як шварц → шварц Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ясний — Всякому ясно, та не всякому страшно. Кожний розуміє, але не кожний боїться. Ясне, як шварц. Ясний, як шварц. Про непривітну людину. Ясний, як сонечко. Дуже милий, привітний. Приповідки або українсько-народня філософія
- ясний — виво́дити / ви́вести на світ (я́сний) кого. Викривати, розвінчувати кого-небудь, оприлюднюючи його вчинки. Виводив (М. Годованець) їх (запроданців) на світ ясний і невпинно закликав сатиричних хлоп’ят — уперед і вперед! (О. Ковінька); // що. Фразеологічний словник української мови
- ясний — БЕЗСУМНІ́ВНИЙ (який не потребує доказів у своїй істинності, не викликає сумнівів щодо себе), БЕЗУМО́ВНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРЯМИ́Й, Я́ВНИЙ, Я́СНИ́Й (звичайно в складі присудка); САМООЧЕВИ́ДНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- ясний — Я́сни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ясний — Я́СНИ́Й, я́сна́, я́сне́. 1. Який випромінює яскраве світло. Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Мирний, IV, 1955, 310); Спалахнула ясна блискавиця (Л. Укр., І, 1951, 392); Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Тют. Словник української мови в 11 томах