ясний

Я́СНИ́Й, я́сна́, я́сне́.

1. Який випромінює яскраве світло.

Ясне сонечко викотилось геть з-за гори (Панас Мирний);

Спалахнула ясна блискавиця (Леся Українка);

Місяць був ясний і блискучий, як золотий турецький ятаган (Григорій Тютюнник);

// Освітлений яскравим світлом.

Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка);

Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю – далекого, синього, чистого (О. Гончар);

// Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення).

Через рік батьківську хату перекинули, збудували нову, – простору й ясну, з світлицею, з кімнатою під проїжджих (Панас Мирний);

Світлиця була чиста, ясна, на помості, з великими вікнами (О. Маковей);

Із перлистого туману При яснім моїм вікні Устає півсонний ранок, Гасить зорі і вогні (М. Рильський);

// розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий.

Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати: гладкі та високі коні .. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Панас Мирний);

В ясному склі, немов у рамах, відбився гарний восковий профіль, навислі брови і біла борода (М. Коцюбинський).

2. Нічим не затьмарений; не покритий мороком світлий, чистий.

Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені (А. Малишко);

Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша авіація (О. Гончар);

Небо чисте над артіллю, Наче вмите, Даль ясна (І. Вирган);

// Чітко видний завдяки світлу, прозорості повітря.

Чіпка – молився... Його ясна тінь раз по раз то згиналася, то випрямлялася (Панас Мирний);

// Те саме, що пого́жий 1.

Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Л. Глібов);

Була тепла, ясна осінь .. Осіннє повітря було прозоре, тихе (М. Коцюбинський);

Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба (Ю. Федькович);

// Безхмарний (про небо).

Вона вийшла надвір. Небо було ясне та синє (І. Нечуй-Левицький);

Літаки над висотами Буди купались у ясному, недосяжному небі (О. Гончар);

// Чистий, прозорий, не каламутний (про рідину).

Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші (М. Рильський);

Він .. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами (О. Гончар).

3. перен. Нічим не засмучений, не затьмарений; спокійний, безтурботний.

Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Т. Шевченко);

Ріс же той хлопчик при неньці коханій, Що обіцяла ясну Долю і славу дитині жаданій (Леся Українка);

Сідло нагадало Чернишеві ясне дитинство, гарячі степи Казахстану, де він їде на маленькому коні в батьковій експедиції... (О. Гончар);

// Радісний, збуджений.

А Галя все так, як і була, – привітна та ясна (Марко Вовчок);

Він такий бадьорий, юний і ясний: видали учора чоботи й штани (В. Сосюра);

У потиску зустрілись дружні руки, І Перший травень одіб'є, стозвукий, І гнів наш чистий, і ясну любов У вольнім співі всіх братерських мов! (М. Рильський);

// Сповнений лагідності, спокою, щирості, відвертості (про погляд, усмішку і т. ін.).

То й всміхнутись не маю я зваги На твій усміх коханий, ясний... Не шукай у тім серці розваги, Де завівся робак навісний! (М. Старицький);

Софія тих розмов не чула і з ясним чолом походжала по рідній оселі (Леся Українка);

Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (В. Козаченко).

4. Не темного кольору; світлий.

Жила проти нас міщаночка .. Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко – як яблучко (Марко Вовчок);

Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (І. Нечуй-Левицький);

Перше, що він побачив, – це ясне, як льон, волосся (М. Коцюбинський);

На ясних стінах .. високого покою було вимальовано фантастичних птахів та по-мистецькому написано ієрогліфи (Олесь Досвітній);

Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров, стікаючи по ліктю на землю (О. Гончар);

// Яскравий, блискучий.

Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса (М. Старицький);

// розм. Білий (про хліб).

На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш);

Виймає він з торбини око горілки, ясний, як боже сонце, калач, шмат солонини, чарки (Ірина Вільде).

5. Виразний (про звуки, музику і т. ін.).

А далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (І. Нечуй-Левицький);

Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші (С. Васильченко);

// Чіткий, виразний (про шрифт, почерк і т. ін.).

Видання щодо друку – дуже гарне, – ясне, без помилок (Панас Мирний);

// Який не потребує пояснень; простий, зрозумілий.

[Професор:] А я думав, що чим серце повне, те устами ллється. Думав, що ясні ідеї і сильні чуття можна висловити ясними словами (І. Франко);

[Адмірал:] Для вас усіх, панове офіцери, становище ясне (О. Корнійчук);

// Розсудливий, розумний.

Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Панас Мирний).

6. перен. Логічний, переконливий, чіткий.

Все, що вона робила, було чітким, ясним, діловитим (Григорій Тютюнник);

// Здатний логічно, чітко мислити.

Голова в мене була ясна, я почував себе чудово (О. Донченко).

7. перен. Цілком очевидний; який не викликає будь-яких сумнівів у чому-небудь.

Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу, що її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (М. Коцюбинський);

– Ну, а далі, мовляв, картина ясна, – видно й так уже, що за хлюст: полигач панський (А. Головко);

Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали (В. Сосюра).

8. іст. Те саме, що ясновельмо́жний.

[Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство, висока Радо! Нечисті бусурмани занапастили наш рід. На нашім кутку зостались одні руїни .. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (І. Нечуй-Левицький);

– Ну, пропустіте ж нас, коли так, – каже Шрам. – Пропустімо, пропустімо ясних панів! – сказав Тарас Сурмач (П. Куліш).

З я́сни́м чоло́м див. чоло́;

Я́сна́ зо́ре (зо́ренько, зі́рочко) див. зоря́;

Я́сни́й со́кіл див. со́кіл¹.○ Я́сна́ (ви́ди́ма) річ див. річ¹.

◇ Виво́дити / ви́вести на світ [я́сни́й] див. виво́дити¹;

(1) Вогне́м би я́сним горі́в (д) див. горі́ти;

(2) Гро́мом із я́сно́го не́ба (д) див. грім;

(3) Гро́мом се́ред я́сно́го не́ба (д) див. грім;

Не ба́чити я́сно́ї дни́ни див. ба́чити;

Сві́тла (я́сна́) голова́ див. голова́;

Ста́ти / става́ти пе́ред я́сні́ о́чі див. става́ти;

(4) Тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю (д) див. пошука́ти;

Хай (неха́й) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться) <�Щоб ясни́м вогне́м (по́лум'ям) горі́в / згорі́в> див. горі́ти;

(5) Щоб він ясни́м вогне́м горі́в (д) див. горі́ти.