1. Словник застарілих та маловживаних слів

шляхта

Дворянство, привілейований стан у феодальній Польщі

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шляхта — Панство, магнати, дворянство, шляхетство, аристократія, зап. знать. Словник синонімів Караванського
  2. шляхта — ШЛЯ́ХТА, и, ж. Дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі. У феодальній Польщі селянство було пригноблене панами – великими поміщиками-магнатами і дрібними – шляхтою (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. шляхта — шля́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шляхта — -и, ж. Дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі. || Польське дворянство взагалі. || Дворянство дореволюційної України, Білорусії, Литви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шляхта — Привілейований стан у Польщі, Вел. князівстві Литовському, а також на укр. і білоруських землях, що входили до їх складу (XIV-XVIII ст.); низкою привілеїв (Кошицький привілей 1374, Статути Казимира Вел. та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  6. шляхта — ЗНАТЬ (привілейовані люди в буржуазно-дворянському суспільстві); АРИСТОКРА́ТІЯ (вища родова знать); ДВОРЯ́НСТВО (панівний привілейований клас феодального, а пізніше і буржуазного суспільства); ШЛЯ́ХТА, ШЛЯХЕ́ТСТВО (у феодальній і буржуазній Польщі). Словник синонімів української мови
  7. шляхта — ШЛЯ́ХТА, и, ж. Дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі. У феодальній Польщі селянство було пригноблене панами — великими поміщиками-магнатами і дрібними — шляхтою (Нова іст. Словник української мови в 11 томах
  8. шляхта — Шляхта, -ти ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. ум. шляхтонька, шляхточка. Словник української мови Грінченка