шляхта
ШЛЯ́ХТА, и, ж. Дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі.
У феодальній Польщі селянство було пригноблене панами — великими поміщиками-магнатами і дрібними — шляхтою (Нова іст., 1956, 42);
Звичайно, як поляк, Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве, маючи на думці піднести вгору, піддержати нижчу польську шляхту (Н.-Лев., І, 1956, 158);
Біля нього стояв червонопикий вусатий хорунжий і всяка дрібна шляхта (Довж., І, 1958, 249);
// Польське дворянство взагалі.
Слухайте ж, щоб дітям потім розказать. Щоб— і діти знали, внукам розказали. Як козаки шляхту тяжко покарали За те, що не вміла в добрі панувать (Шевч., І, 1963, 166);
Шляхта жила так розкішна, що навіть чужоземці дивувались (Н.-Лев., VII, 1966, 33);
Із польським трудовим народом Він [Хмельницький] поруч проти шляхти йшов… (Рильський, III, 1961, 145);
// Дворянство дореволюційної України, Білорусії, Литви.
Українська шляхта частково переселилась на Лівобережжя, а та, що лишилася під владою Польщі, політична деморалізувавшись, у більшості своїй полонізувалася (Літ. Укр., 21.VI 1968, 3).
Значення в інших словниках
- шляхта — Панство, магнати, дворянство, шляхетство, аристократія, зап. знать. Словник синонімів Караванського
- шляхта — ШЛЯ́ХТА, и, ж. Дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі. У феодальній Польщі селянство було пригноблене панами – великими поміщиками-магнатами і дрібними – шляхтою (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- шляхта — шля́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шляхта — Дворянство, привілейований стан у феодальній Польщі Словник застарілих та маловживаних слів
- шляхта — -и, ж. Дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі. || Польське дворянство взагалі. || Дворянство дореволюційної України, Білорусії, Литви. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шляхта — Привілейований стан у Польщі, Вел. князівстві Литовському, а також на укр. і білоруських землях, що входили до їх складу (XIV-XVIII ст.); низкою привілеїв (Кошицький привілей 1374, Статути Казимира Вел. та ін. Універсальний словник-енциклопедія
- шляхта — ЗНАТЬ (привілейовані люди в буржуазно-дворянському суспільстві); АРИСТОКРА́ТІЯ (вища родова знать); ДВОРЯ́НСТВО (панівний привілейований клас феодального, а пізніше і буржуазного суспільства); ШЛЯ́ХТА, ШЛЯХЕ́ТСТВО (у феодальній і буржуазній Польщі). Словник синонімів української мови
- шляхта — Шляхта, -ти ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. ум. шляхтонька, шляхточка. Словник української мови Грінченка