1. Орфоепічний словник української мови

бездефіцитний

бездефіци́тний

[беиздеиф'іцитнией]

м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездефіцитний — бездефіци́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бездефіцитний — -а, -е. Який не має або не дає дефіциту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездефіцитний — БЕЗДЕФІЦИ́ТНИЙ, а, е. 1. Який не призводить до дефіциту (у 1 знач.); незбитковий. Ми вийдемо також на бездефіцитний фонд соціального страхування (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. бездефіцитний — Бездефіци́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бездефіцитний — БЕЗДЕФІЦИ́ТНИЙ, а, е. Який не має або не дає дефіциту. Словник української мови в 11 томах