благодать

Значення в інших словниках

1. благодать — благода́ть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. благодать — (з неба) щедроти, дари, ласка; П. багатство, достаток, добробут, жм. лахва; ПР. СЛ. красота. Словник синонімів Караванського
3. благодать — -і ж. 1》 У релігійному уявленні – щедроти, дари, ласка невідомих, таємничих сил. 2》 Усяке багатство, добро, достаток; джерела багатств, добра, достатків. || Спокій, щастя. || у знач. присудк. сл., розм. Дуже гарно, спокійно. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. благодать — БЛАГОДА́ТЬ, і, ж. 1. бібл. Щедра милість Божа, дарована людині незалежно від її заслуг. Закон-бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
5. благодать — ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Словник синонімів української мови
6. благодать — БЛАГОДА́ТЬ, і, ж. 1. ц.-с. У релігійному уявленні — щедроти, дари, ласка невідомих, таємничих сил. Сон, кажуть, божа благодать, — ні, часом кара божа! (Л. Укр., І, 1951, 459); Не слід би закладати руки та ждати з неба благодаті (Фр., III, 1950, 385). Словник української мови в 11 томах
7. благодать — Благодать, -ті ж. 1) Благодать. Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті. Шевч. 2) божа благодать. раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. І. 124. Словник української мови Грінченка