блідий

бліди́й

[бл'ідий]

м. (на) -дому/-д'ім, мн. -д'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блідий — -а, -е. 1》 Без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя). 2》 Неяскравий, слабо забарвлений. || Який слабо світиться, дає слабке світло. 3》 перен. Невиразний, недосконалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блідий — I безкровний, блідавий, блідастий, бліденький, блідесенький, блідісінький, блідолиций, бліднуватий, блідуватий, зблідлий, знекровлений, поблідлий, пополотнілий, сполотнілий Фразеологічні синоніми: бліда неміч (мед.) Приповідки: Побілів на лиці. Сполотнів на лиці II див. поганий Словник синонімів Вусика
  3. блідий — Бліди́й, -да́, -де́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. блідий — Блідавий, уфр. як стіна <�крейда, полотно, с. смерть>; (вогник) тьмяний. Словник синонімів Караванського
  5. блідий — БЛІДИ́Й (про колір обличчя, шкіри людини - позбавлений природної свіжості, рум'янцю), БЛІ́ДНИЙ заст. БЕЗКРО́ВНИЙ підсил., БІ́ЛИЙ підсил., СІ́РИЙ підсил. розм.; ЗЕМЛИ́СТИЙ (сірувато-блідий); ЗЕЛЕ́НИЙ підсил. розм. (хворобливо блідий). Словник синонімів української мови
  6. блідий — БЛІДИ́Й, а́, е́. 1. Без рум’янця; позбавлений природного кольору (про обличчя). Біда — як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка — як калина (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  7. блідий — (позбавлений яскравості) безкровний, підсил. білий. Словник синонімів Полюги
  8. блідий — бліди́й прикметник Орфографічний словник української мови
  9. блідий — БЛІДИ́Й, а́, е́. 1. Без рум'янцю; позбавлений природного кольору (про обличчя). Біда – як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка – як калина (прислів'я); Блідий, він ще дужче поблід і опустив на груди свою важку голову (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах