бітум

бі́тум

[б’ітум]

-му, м. (на) -м'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бітум — БІ́ТУМ див. бі́туми. Словник української мови у 20 томах
  2. бітум — -у, ч. Затверділа смола чорного кольору, основний компонент асфальту та гідроізоляції будівель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бітум — бі́тум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. бітум — (лат. — смола) Чорна смола, утворена у кам'яновугільних і сланцевих породах, яка відзначалась надзвичайною водостійкістю і широко вживалась для захисту нижніх частин споруд та скріплення цеглин ще у сиву давнину (Дворіччя). Архітектура і монументальне мистецтво
  5. бітум — БІ́ТУМ див. бі́туми. Словник української мови в 11 томах