1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бітум

бі́тум

-у, ч.

Затверділа смола чорного кольору, основний компонент асфальту та гідроізоляції будівель.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бітум — бі́тум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бітум — [б’ітум] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. бітум — БІ́ТУМ див. бі́туми. Словник української мови у 20 томах
  4. бітум — БІ́ТУМ див. бі́туми. Словник української мови в 11 томах
  5. бітум — (лат. — смола) Чорна смола, утворена у кам'яновугільних і сланцевих породах, яка відзначалась надзвичайною водостійкістю і широко вживалась для захисту нижніх частин споруд та скріплення цеглин ще у сиву давнину (Дворіччя). Архітектура і монументальне мистецтво