бітум
бі́тум
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бітум — [б’ітум] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
- бітум — -у, ч. Затверділа смола чорного кольору, основний компонент асфальту та гідроізоляції будівель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бітум — БІ́ТУМ див. бі́туми. Словник української мови у 20 томах
- бітум — БІ́ТУМ див. бі́туми. Словник української мови в 11 томах
- бітум — (лат. — смола) Чорна смола, утворена у кам'яновугільних і сланцевих породах, яка відзначалась надзвичайною водостійкістю і широко вживалась для захисту нижніх частин споруд та скріплення цеглин ще у сиву давнину (Дворіччя). Архітектура і монументальне мистецтво