визначний
визначни́й
[виезначний]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визначний — визначни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- визначний — -а, -е. 1》 Який відзначається своїми позитивними рисами; видатний. 2》 Важливий за своїм значенням. 3》 Якого можна обчислити, виміряти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визначний — ВИЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який виділяється своїми позитивними рисами; видатний. Визначний російський письменник Тургенєв переклав “Українські оповідання” Марка Вовчка (І. Словник української мови у 20 томах
- визначний — див. видатний; значний Словник синонімів Вусика
- визначний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- визначний — Визначни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- визначний — ВИЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який відзначається своїми позитивними рисами; видатний. Визначний російський письменник Тургенєв переклав "Українські оповідання" Марка Вовчка (Фр. Словник української мови в 11 томах