визначний
визначни́й
-а, -е.
1》 Який відзначається своїми позитивними рисами; видатний.
2》 Важливий за своїм значенням.
3》 Якого можна обчислити, виміряти і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визначний — визначни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- визначний — [виезначний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- визначний — ВИЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який виділяється своїми позитивними рисами; видатний. Визначний російський письменник Тургенєв переклав “Українські оповідання” Марка Вовчка (І. Словник української мови у 20 томах
- визначний — див. видатний; значний Словник синонімів Вусика
- визначний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- визначний — Визначни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- визначний — ВИЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який відзначається своїми позитивними рисами; видатний. Визначний російський письменник Тургенєв переклав "Українські оповідання" Марка Вовчка (Фр. Словник української мови в 11 томах