відлига

відли́га

[в'ідлига]

-гие, д. і м. -из'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлига — Відволога, відволож, відталь, потепління; ЖМ. розталь, розкаль, тань. Словник синонімів Караванського
  2. відлига — ВІДЛИ́ГА, и, ж. Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду. Була відлига, з стріх капало, з горбка збігали, мов весною, струмочки талої води (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  3. відлига — ВІДЛИ́ГА (значне потепління взимку або ранньою весною, що спричиняє розтавання снігу, льоду), РО́ЗТАЛЬ, РО́ЗТАНЬ рідко, ВІДВОЛО́ГА діал. Відлига нагадала Ніні про весну (О. Донченко); Давненько одшуміла розталь (М. Рудь); Весняна розтань заболотила шляхи (Я. Качура). Словник синонімів української мови
  4. відлига — Відволога, відволода, відволож, відельга, відліж, відталь, відтеплінь, відтепло, розталь, таловиння, таловиця Словник синонімів Вусика
  5. відлига — -и, ж. Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. відлига — Відли́га, -ги, -зі; -ли́ги, -ли́г од[від]ли́га, -ги, -зі; -ли́ги, -ли́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відлига — відли́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. відлига — ВІДЛИ́ГА, и, ж. 1. Тепла погода взимку або ранньою весною, яка супроводжується розтаванням снігу, льоду. – Щось я ніяк не нагріюсь, а здається, надворі одлига й не дуже холодно, – говорив один гусарин, бігаючи по хаті та тручи руки (І. Словник української мови у 20 томах
  9. відлига — Відлига, -ги ж. Оттепель. Драг. 388. Словник української мови Грінченка